Коротко / УКРАЇНА

Більше толерантності — рекомендує Україні ООН

Комітет ООН із прав людини рекомендував уряду України звернути увагу на посилення нетолерантного ставлення до представників цілої низки національностей і запропонував заходи для протидії цьому. Таку інформацію оприлюднив у четвер радник ООН із питань прав людини Алан Скурбатті, повідомляє glavred.info з посиланням на «Німецьку хвилю». За словами Скурбатті, в Україні посилюється національна нетерпимість. Про це, зокрема, свідчать чотири зафіксовані цього року випадки з елементами расової нетерпимості стосовно членів сімей працівників ООН в Україні, вихідців з Африки й Азії. У свою чергу голова правління Міжнародного центру толерантності, народний депутат України Олександр Фельдман зазначив, що у Верховну Раду вже переданий законопроект, який відділяє злочини, що ґрунтується на хуліганських діях, від злочинів, спричинених національною неприязню. За словами Фельдмана, приводом для хвилювання є результати соціологічних досліджень, згідно з якими 67% населення України оцінюють ситуацію в країні, як напружену та конфліктну. Особливо різко підвищився рівень нетерпимості до політичних опонентів і людей, хворих на СНІД.

Депутати не розглядали президентський законопроект про Голодомор

Парламент не розглядав на пленарному засіданні в п’ятницю законопроект про Голодомор 1932—1933 років в Україні, внесений Президентом України Віктором Ющенком. Таку позицію парламенту представник Президента у Верховній Раді України Роман Зварич назвав безвідповідальною. Він нагадав, що цей законопроект внесений Президентом України та визначений як невідкладний. Учора до Верховної Ради був також внесений альтернативний законопроект про Голодомор 1932— 1933 років депутатами від Партії регіонів Владиславом Забарським, Вадимом Колесніченком й Орестом Муцом. Р. Зварич зазначив, що цей законопроект «вихолощений настільки, що в ньому не передбачається форма юридичної відповідальності за заперечення такого історичного факту (Голодомору. — Ред. Водночас лідер фракції Соціалістичної партії України Василь Цушко повідомив в інтерв’ю журналістам, що на засіданні ради коаліції прийняте рішення створити робочу групу, яка розглянула б ці законопроекти. За його словами, на засіданні ради коаліції прозвучала пропозиція «прибрати «геноцид нації», а написати «голодомор, від якого постраждав український народ» — як це написано в Конституції», передає Інтерфакс.

Обрано студентського мера Полтави

Першим студентським мером Полтави став студент Полтавської державної аграрної академії Олег Слизько. Перемогу кандидат здобув у змаганні з іншими кількома претендентами. Дивно, що в першому турі змагалися лише 23 члени студентської ради, яка існує при Полтавському міськвиконкомі з 2004 року, але поки що не запам’яталася повністю незалежною політикою. Важко сказати, за яким принципом відбиралися учасники, але другий тур не відзначився ані демократичністю, ані дотриманням процедур. Голосували всі, хто прийшов, і перемогу отримав той кандидат, який просто привів більше друзів. Вибори мера до Дня студента ініційовані Європейською молодіжною лігою та за підтримки Полтавського міськвиконкому. Новообраний мер має змогу увійти до складу міськвиконкому, братиме участь у вирішенні студентських питань, познайомиться із системою управління містом. Цікаво, що ініціатива проведення таких виборів, за деякими відомостями, належала Спілці молодих соціалістів — молодіжному крилу Соцпартії, представник якої Олександр Русін є заступником міського голови Полтави з гуманітарних питань, повідомляє Євген БРИЖ , Полтава.

Картини побачили світ через 60 років

В Українському домі проходить виставка творчої спадщини художника Алі (Федора) Ізенбека (1890—1941), яка потрапила в Україну завдяки зусиллям академіка Малої академії мистецтв, голови Фонду пам’яті Юрія Миролюбова — Володимира Перегінця. Роботи митця кияни побачать вперше. Експозиція представлена з 150 робіт, що пролежали в законсервованому стані 60 років. Наукова еліта ім’я Алі Ізенбека, перш за все, пов’язує з «Велесовою Книгою», в основу якої лягли древні дощечки, знайдені художником під час громадянської війни. «Велесова Книга» — це доказ існування проміжної ланки між пелазгічною абеткою й сучасним українським письмом, між санскритом і сучасною українською мовою. У його творчому доробку художника чільне місце посідає графіка. Графічні аркуші виконані в техніці туш-перо-пензель і сприймаються як естампи, відтиснуті з мідних гравійованих дощок, або як ксилографія. Живопис Федора (Алі) Ізенбека відтворює всю розмаїту мозаїку течій і напрямів у мистецтві першої половини ХХ століття. Війни, революції, змови, перевороти — такі ж явища цього віку, як і абстракціонізм, імпресіонізм, експресіонізм, фовізм, модернізм, символізм, реалізм. У його роботах, як у дзеркалі, знайшла відображення уся ця строката палітра. Не обминуло митця і творче захоплення ісламською культурою — ірано-персидською мініатюрою, японською ксилографією, а також культурою та мистецтвом Індії. Звідси і деякий сумбур та складне хитросплетіння рис різних стильових течій і напрямів. Інф. «Дня»