Чемпіон чемпіонів

Коли дзвонить до мене Петро Максимович Базюченко, знаю — повідомить хорошу новину. Цього разу він повернувся із Франції з чергового чемпіонату світу з важкої атлетики серед ветеранів.

Преса, радіо, телебачення не надають уваги змаганням такого штибу, немовби їх зовсім не буває. А з 55 країн світу до Парижа, між іншим, прибуло близько 700 спортсменів-важкоатлетів. Цього разу команда України представила світові 12 спортсменів. Треба сказати, що ці мужні люди доказали, що ще є у них «порох у порохівницях». Зокрема, українці завоювали 4 золоті, 3 срібні, 2 бронзові медалі.

— На жаль, загальнокомандне місце, — говорить спортсмен із села Кірове Бориспільського району на Київщині Петро Максимович Базюченко, — у нас лише четверте. Від команди Ірану ми відстали на три очка.

У свої 76 років Петро Максимович, виступаючи у вазі до 94 кг, зробив ривок — 60 кг і поштовх — 91 кг. У сумі набрав 151 кілограм. Він усьоме став чемпіоном світу, на 1 кілограм перевершивши світовий рекорд.

— Петре Максимовичу, — запитую, — ви вже досвідчений боєць, чи не важко було змагатися з конкурентами?

— Клаус Оберфель, мій постійний суперник, як на чемпіонатах Європи, так і світу, відстав від мене на 20 кг. Не допомогла йому і дружина Марта, з якою він їздить на змагання. Ще на європейській першості жартома пообіцяв, що піддамся йому. Бачили б, як Марта сварила мене, коли я став чемпіоном. Ну не міг я програти такому слабаку, як Клаус, а що вже говорити про американця Теда Томпсона...

Запитую у восьмиразового чемпіона Європи, семиразового чемпіона світу, дворазового чемпіона всесвітніх ігор серед ветеранів Базюченка, у яких країнах він побував. Рахуємо разом — це Німеччина, Польща, Австрія, Чехія, Словенія, Греція, Канада, Австралія, США, Франція. У деяких країнах довелося побувати двічі. Питаю Петра Максимовича, як він готується до змагань.

— Найбільший подвиг мій, — каже він, — примусити себе тренуватися. Підтримую фізичну форму працею на городі, у власному господарстві і, звісно, регулярними тренуваннями.

Ветеран спорту вбачає у захопленні важкою атлетикою хороший приклад для молоді. — Щоб молоді люди не захоплювалися алкоголем, наркотиками, не палили. Є інше життя. Краще, доцільніше. «Почуватися у зрілому віці сильним, здоровим, витривалим допомагає лише спорт, — говорить ветеран. — Коли стаю на п’єдестал пошани з державним прапором у руках, і грають Гімн України, тоді вважаю себе щасливою людиною».