Дебют

Українська банківська система, можна сказати, на роздоріжжі. Учора перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов укотре заявив про те, що привабливість банківського сектора України для іноземного капіталу підвищилася. За його словами, частка іноземного капіталу в загальній сумі капіталу українських банків на сьогодні становить 22%. До вересня в Україні діяли 30 банків з участю іноземного капіталу, при цьому 11 з них — з 100-відсотковим іноземним капіталом. На думку банкіра, надходження іноземного капіталу до банківської системи підвищить конкуренцію та якість роботи банків, а також сприятиме надходженню інвестицій. «В умовах глобалізації ми не зможемо відгородитися якимось парканом від участі іноземного капіталу. Навіть якби ми й прийняли якісь обмеження, то найкращі підприємства підуть на зовнішній ринок і отримуватимуть кредити не в банківській системі, а на міжнародних ринках», — зазначив Шаповалов.

Безумовно, нацбанківський заступник голови знає, про що говорить. Але днем раніше бізнесмен, народний депутат (Партія регіонів) Ринат Ахметов (йому, зокрема, належать корпорація СКМ і футбольний клуб «Шахтар», а ще його характеризували в пресі як єдиного реального олігарха країни) представив у парламенті свій перший законопроект. І цікаво, що парламентський законодавчий дебют цього найбільшого українського промисловця присвячений не пільгам, наприклад, для гірничо-металургійного комплексу, де переважно зосереджені його активи, а регулюванню діяльності банків і, за словами Ахметова, направлений на посилення прозорості банківської системи. Значить, на думку цього найбільшого клієнта, в банківському королівстві ще зовсім не все гаразд. «Законопроект, представлений мною в Раді, не випадковий ні за темою, ні за виконанням. Це — законопроект, направлений на посилення прозорості банків і підвищення довіри до них, на покращання можливостей кредитування бізнесу й житлового кредитування для сімей, на велику інтеграцію в європейську економіку», — сказав він.

Очевидно, за всім цим стоїть головне — незадоволення великого українського бізнесу роботою вітчизняної банківської системи, яка дуже дорого й незграбно торгує грошима й при цьому все ще не викликає ні в громадян, ні у приватного сектора абсолютної довіри, чим користуються банки на Заході. І, мабуть, саме тому і йдуть в Україну іноземні банки, адже довіра до них тут вища, ніж до вітчизняних, а це, за їхніми розрахунками, головний аргумент у конкурентній боротьбі з тубільцями, незважаючи навіть на те, що дехто з останніх щосили демпінгує, намагаючись привабити вкладників. Відповідно, це призводить до зростання кредитних ставок, у зниженні яких, насамперед, зацікавлена промисловість. Словом, інтереси її генералів і навіть маршалів, які прийшли нині до парламенту, сьогодні нібито співпадають з інтересами країни та її громадян, яким потрібна прозора, надійна й стійка банківська система, що дозволяє підтримувати стабільність приватних, корпоративних і публічних фінансів, стабільність держави. «Перший мій законопроект відображає мою політичну позицію — економічне зростання й прозорість як мотор зростання, — говорить Ахметов і продовжує: — Спосіб поліпшення кровообігу нашої економіки — це посилення її прозорості. Зараз будь-які дії держави щодо посилення кровообігу економіки заходять у глухий кут, тому що суспільство не може бути впевнене в надійності, стабільності й благонадійності всіх банків. Мої поправки посилять позиції надійних банків із хорошою репутацією й ускладнять життя сумнівним фінансовим інститутам». «Це означає, що зросте довіра й з боку іноземного капіталу. Це означає, що довіра громадян зросте, гроші працюватимуть в економіці, а не просто гнитимуть під подушками», — прогнозує народний депутат, чиї економічні інтереси вимагають вільного доступу до фінансових ресурсів, а патріотизм уже, мабуть, давно переріс футбольні рамки. Тому його законопроект передбачає встановлення механізму визначення реальних власників і осіб, які суттєво впливають на прийняття рішень у банку, а також визначає вимоги до їхнього фінансового становища й ділової репутації, вимагає при узгодженні статуту банку інформацію про ділову репутацію засновників і основних учасників, забороняє банкам укладати договори з пов’язаними особами щодо банківських операцій на більш пільгових, ніж для інших клієнтів, умовах.

Схоже, в прогресивній частині банківського співтовариства донецькі новації будуть сприйняті позитивно. Коментуючи положення цього законопроекту, президент банку «НРБ Україна» В’ячеслав Юткін сказав «Дню»: «В інтересах усієї банківської системи України привести ці стандарти у відповідність до принципів, загальноприйнятих у світі. Чим жорсткіше проводитиметься відбір власників, тим краще для клієнтів банків, та й для самих банків, які в результаті допускатимуться до роботи на публічних західних ринках. Я вважаю, що такий законопроект поданий навіть із деяким запізненням. Такі підходи вже давно є нормальною міжнародною практикою».