Стоп, кадри!

Україні не потрібні губернатори, і цю посаду треба скасувати, пропонує прем’єр Віктор Янукович. За його словами, якщо на осінній сесії парламенту ухвалять законопроект про місцеве самоврядування, регіональна влада зможе самостійно формувати політику. Облради обиратимуть керівників виконавчих комітетів, які замінять державні обласні адміністрації: «Я впевнений у тому, що після прийняття закону №3207 голови обласних державних адміністрацій будуть переобрані, там, де їх підтримають регіони, і вони стануть головами обласних і виконавчих комітетів, а що стосується перспективи або поглиблення цієї реформи, можливо, їх вибиратимуть усенародно в регіонах. Можливо. Але на цьому етапі передбачено, що обиратимуть їх в обласних радах». А поки законопроект про місцеве самоврядування знаходиться на експертизі в Конституційному Суді, навколо персон окремих губернаторів із новою силою розгорається вогонь пристрастей.

Так, представники харківської громадської організації «Слобожанський вибір» і депутати різних рівнів почали голодування з вимогою відставки «помаранчевого» губернатора Арсена Авакова. Серед них — чотири депутати облради (фракція «Слобожанський вибір»), один — міської і двоє — районних рад. Учасники акції протесту розташувалися у вестибулі облдержадміністрації безпосередньо перед приймальнею губернатора. Організатори наполягають на тому, щоб Віктор Ющенко звільнив голову ОДА пана Авакова, якому ще в червні висловили недовіру більшість депутатів облради. Тим часом представники облдержадміністрації заявляють, що голодуючі чинять тиск на суд, де зараз розглядають справу з приводу законності рішення облради про вотум недовіри, і звинувачують учасників акції в порушенні діяльності державної установи. Нагадаю, 3 липня на сесії Харківської обласної ради дві третини депутатів висловили недовіру губернатору Харківської області Арсену Авакову. Згідно зі статтею 118 Конституції України, Президент повинен ухвалити рішення про відставку глави держадміністрації, однак Віктор Ющенко відклав розгляд цього питання до закінчення судового процесу у справі «Аваков проти облради». Губернатор звернувся до суду з вимогою визнати рішення облради про вотум недовіри незаконним одразу після сесії. Підсумкове засідання суду призначене на 9 жовтня.

За словами депутата облради Володимира Проскуріна, письмові вимоги звільнити голову Харківської ОДА відіслані також прем’єр-міністру, спікеру ВР, голові Харківської облради Василю Салигіну та безпосередньо Арсену Авакову. Пан Проскурін заявляє, що голодуючі планують перебувати в приміщенні Харківської ОДА доти, поки не отримають реакції на свої вимоги. Більше того, за його словами, кількість учасників акції голодування незабаром поповниться й депутатами Верховної Ради.

Поміняти дивани облдержадміністрації на шезлонги на площі Свободи пропонують голодуючим депутатам активісти харківської обласної організації партії «Реформи і порядок». Акції вони не підтримують, але хочуть допомогти колегам правильно організувати пікет. Розкладне крісло для рибалок або шезлонг — досить зручне робоче місце пікетника, вважають активісти ПРП. Голодувати — не означає не пити та не курити, тому міцний напій і сигара — теж для депутатів, які вимагають відставки губернатора. А щоб правильно скидати вагу — книжка Поля Брегга «Чудо голодания». Іван Варченко — голова обласної організації ПРП — упевнений: будь-яку акцію краще влаштовувати на вулиці — побачать більше людей.

Тим часом в ефірі каналу «1+1» заступник глави Секретаріату Президента Віктор Бондар, коментуючи прецедент у Харкові, зазначив: «Я вважаю, що цей захід (голодування. — Авт. ) не матиме жодного впливу. Призначення та звільнення губернаторів — виключно прерогатива Президента. Ми спостерігаємо ці штучні процеси в деяких регіонах, які діють більше з політичних міркувань, аніж із міркувань економіки, і тому не треба доводити ситуацію до абсурду. Завтра хтось вийде і почне їсти на підтримку Авакова, наприклад, і що ми тоді робитимемо?». Пан Бондар наголосив, що в приміщенні на Банковій є повна інформація про економічні показники всіх регіонів, і рішення відставки або невідставки окремого губернатора ухвалюватимуть виключно за цими звітами.

Реформу місцевого самоврядування, яка, ймовірно, знизила б кількість конфліктів навколо губернаторських крісел, навряд чи введуть із наступного року, попри заяви прем’єра Віктора Януковича. Про реформу місцевого самоврядування активно заговорили ще в кінці 2004 року, в контексті конституційної реформи. Відповідний законопроект на сьогодні пропонує, зокрема, скасування районних державних адміністрацій як таких. Їхні функції повинні перебрати на себе виконкоми райрад. При обласних радах також створять виконавчі комітети. Утім, обласних державних адміністрацій не ліквідують зовсім: їм залишать виключно наглядові функції. Дозволять контролювати дотримання конституції та законів, але аж ніяк не розподіляти і, тим паче, витрачати бюджетні кошти.

Треба наголосити, що повноваження виконкомів і обладміністрацій досі чітко не прописані. Тому політики визнають: залишається ризик двовладдя.

«Поки не буде згоди всіх основних політичних гравців — Президента, прем’єра та парламенту — ефективної реалізації реформи місцевого самоврядування не варто чекати, — говорить політолог Валерій Чалий. — Програють ті, хто сьогодні при владі. І навіть у Кабміні не бачать усіх ризиків, що виникнуть у зв’язку з форсованим введенням такої реформи». І в Секретаріаті Президента, і в Кабміні більше думають не про реформу, а про те, як зберегти владні повноваження на місцях, передбачає політолог Олексій Гарань. На його думку, реформу місцевого самоврядування треба починати з підвищення фінансової незалежності регіонів: «Треба починати з реформи податкової та бюджетної, тут ключ для місцевого самоврядування, щоб забезпечити базу, насамперед — фінансову».

Нагадаю, нині законопроект знаходиться на розгляді в Конституційному Суді. Тому до його предметного розгляду, швидше за все, справа дійде вже в наступному парламентському півріччі, вважає перший віце-спікер ВР. Для внесення відповідних змін до Конституції потрібні 300 голосів парламентаріїв. У зв’язку з цим, прогноз Адама Мартинюка досить песимістичний: «З огляду на нинішню ситуацію, і на ту агресивність нової команди Секретаріату Президента, я вважаю, з кожним днем менше шансів, що ми отримаємо 300 голосів».

ДОВІДКА «Дня»

Законопроект №3207-1 про внесення змін до Конституції був розроблений у 2003 році. Передбачається, що він стане частиною конституційної реформи, яка забезпечує перехід України від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської системи влади. 8 грудня 2004 року Верховна Рада попередньо підтримала законопроект, а Конституційний Суд (КС) провів його експертизу. Однак пізніше парламент вніс у законопроект низку змін, що обмежують повноваження Президента, і відправив документ у КС на повторну експертизу.