Земля має бути товаром

Сьогодні по всій Україні з ініціативи Держкомзему мав би впроваджуватися проект з розмежування державних і комунальних земель. На жаль, ця справа робиться не так вже й швидко: іде пошук коштів і готуються зміни до Закону «Про розмежування земель державної та комунальної власності». Окрім цього, Держкомзему вистачає й іншого головного болю, як то інвентаризація Державного центру земельного кадастру (ДЦЗК) і вирішення проблем, пов’язаних з мораторієм на продаж сільськогосподарських земель.

За словами заступника голови Держкомзему Володимира Жмуцького, інвентаризація йде повним ходом і має завершитися вже до кінця серпня. Майно ДЦЗК буде поділено між Держкомземом і Міністерством юстиції відповідно до їхніх функцій. Як зазначив Жмуцький, найоптимальнішим варіантом було б передати юридичні функції з реєстрації прав власності на землю Мін’юсту, а Держкомзему залишити проведення землевпоряджувальних робіт. «Держкомзему дістанеться все те, що є необхідним для реєстрації земельних ділянок і здійснення землеустрою, а Мін’юсту — те, що пов’язано і необхідне для реєстрації прав», — пояснює фахівець. Бо, як зазначив Жмуцький, 60% співробітників ДЦЗК — це землевпорядники, і передати їх Мін’юсту було б не зовсім розумним рішенням. При цьому заступник голови Держкомзему виступає за створення єдиної кадастрової системи, яка була б доступна в повному обсязі обмеженій кількості людей, що працюють у державних установах. Що стосується юридичних осіб, то в разі користування послугами цієї системи їм доведеться відкрити гаманці, адже скоріше за все запитувану інформацію про власників земельних ділянок вони використають в комерційних цілях. За словами Жмуцького, законопроект про встановлення плати за довідкові дані земкадастру буде винесений на розгляд парламенту вже цієї осені. Що стосується постанови Кабміну про передачу з 1 січня 2007 року Держкомзему відділів земельних ресурсів, які на данний момент знаходяться у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування, то заступник голови вважає необхідною передумовою для цього додаткове бюджетне фінансування у розмірі 200 мільйонів гривень. На цей рік бюджетом передбачено лише 160 мільйонів гривень, причому більша частина з них піде на утримання земельних служб.

Та найважливішим пунктом сьогоднішньої роботи Держкомзему є законопроект, який передбачає внесення змін до Закону «Про розмежування земель державної та комунальної власності». «Ми пропонуємо змінити суть самого закону, щоб процедура (розмежування земель. — Авт. ) залежала не тільки від органів місцевого самоврядування, а й від держадміністрацій», — сказав Жмуцький. Також він зазначив, що кошти на фінансування цього проекту повинні йти частково з місцевих бюджетів, частково — з Держкомзему. За попередніми підрахункам сума становитиме не менше, ніж півмільярда гривень. Нині в усіх областях запускаються так звані пілотні проекти, які і покажуть, наскільки вигідним є розділення земель на державні і комунальні. Що стосується строків завершення цього проекту, то тут конкретних дат немає: він розрахований на роки, тому єдиного загального терміну, за словами Жмуцького, бути не може. «Якщо це невелике село, — пояснює заступник голови, — то на це піде півроку, якщо велике місто — роки».

Жмуцький з впевненістю говорить про відміну мораторію на продаж землі вже найближчим часом. І цю свою думку обґрунтовує тим, що партії, які сьогодні прийшли в уряд, у своїх передвиборчих програмах декларували таке скасування. «Це порушення конституційних прав громадян, особливо літніх людей, пенсіонерів, — говорить Жмуцький, — чому людина у разі потреби може продати квартиру, будинок, автомобіль і це нікого не турбує? Чому в такому разі вона не може продати землю, скористатися своїм законним правом?». За його ж словами, це питання скоріше політичне, аніж економічне, оскільки вартість дозволених на продаж несільськогосподарських земель значно вища. Якщо ж затягувати відміну мораторію, то кількість людей, які прагнуть продати свою землю за будь-яку ціну і навіть оминаючи закон, тільки зростатиме. Як зазначає один з керівників Держкомзему, це призведе до того, що врешті-решт, коли мораторій знімуть, пропозиція перевищуватиме попит, і тоді земля піде за безцінь. «В цьому випадку селяни, особливо пенсіонери, не отримають реальну вартість своїх паїв», — додає Жмуцький.