Дорослі допомогли дітям занадто пізно
Подвійна трагедія сталася у вівторок, 20 червня надвечір у селі Іза Хустського району, що на Закарпатті. У штучній водоймі, яка закладалася під рибник та розташована за кілька метрів від дороги, втопилося двоє дітей — десятирічний Валерій, уродженець Ізи, та дев’ятирічна Оксана, мешканка Хуста.
Зі слів очевидців, дівчинка разом із подругами купалася на надувній камері від автомобільної шини, й в якийсь момент опинилася надто далеко від неї, щоб змогти повернутися назад. Інші діти, побачивши, що Оксана тоне, а поруч немає нікого з дорослих, вибігли на дорогу, аби зупинити проїжджаючі автомобілі. Однак водії не надто дослухалися до голосних благань дітей про допомогу, й ніхто, на жаль, не зупинився.
На той час повз озеро проходили діти з місцевого літнього дитячого табору, створеного на базі місцевої загальноосвітньої школи, які саме поверталися з екскурсії на гору Діл. Десятирічний Валерій, відірвавшись від основної групи дітей та вихователів, почув крики та кинувся до води, аби допомогти Оксані.
Незважаючи на те, що сама Оксана була не надто далеко від берега, загалом за кілька метрів, місця як на дітей тут доволі глибокі (два й більше метри), причому навіть біля берега майже немає пологих схилів, а відразу починається двометрове урвище.
Валерій швидко подолав відстань до Оксани, але наблизився до неї не з боку спини, а з обличчя. Дівчинка, яка вже вибилася з сил та втратила надію на порятунок, ціпко вчепилася за хлопця, не даючи йому змоги рухати руками... й поки на місці трагедії з’явилися перші дорослі, діти вже зникли під водою.
Як повідомив начальник Центру пропаганди головного управління МНС України в Закарпатській області Ярослав Бабяк, для того, аби знайти тіла дітей, до озера було направлено водолазну групу Хустського аварійно-рятувального пункту Закарпатського зведеного загону постійної готовності, яким трохи більше ніж за 15 хвилин пошуку вода повернула тих, кого відібрала. І навіть рятувальникам, яким доволі часто доводиться мати справу зі смертю, цього разу було не по собі.
«На Закарпатті кількість людей, які загинули на воді, щорічно збільшується, — прокоментував Я. Бабяк. — Уже протягом 2006 року на воді загинуло 26 людей, з яких четверо — діти, й це при тому, що весна цього року тут була не надто теплою, тож контингент тих, котрі відпочивали на воді, був не дуже великим».
Ярослав Бабяк також повідомив, що в Закарпатській області, наразі, тільки чотири виділені місця для відпочинку на воді, тобто такі, де передбачається створення сезонних рятувальних постів. Місцева ж влада, на яку покладено обов’язок визначити та забезпечити місця для відпочинку на воді, не надто переймається цими питаннями. Як наслідок, відбуваються подібні жахливі випадки.
