Фільтр для бізнесового законодавства

Рада підприємців при уряді готується до оновлення. Досі так відбувалося кожного разу, коли черговий уряд перебирав на себе повноваження. Разом з новими міністрами приходили й інші представники бізнесу... Та, може, цього разу так не станеться? Однак підприємці у це, здається, не вірять. Щоб продемонструвати свої напрацювання і справити добре враження на своїх наступників, а головне — сподобатись новому урядові, діюча нині рада зібралася на «сесію» — підбити підсумки. Але поки йдуть перемовини щодо створення парламентсько-урядової коаліції, вона взяла курс на встановлення тісніших стосунків з Верховною Радою. Мовляв, там є більше можливостей, щоб лобіювати інтереси підприємців у законодавчій сфері.

Але в парламенті, як відомо, лобістів завжди вистачало. А от внутрішньої узгодженості в діях членів ради підприємців, здається, обмаль. Одних не влаштовує, наприклад, якість інформування членів ради. Інших — система делегування до неї представників тої чи іншої галузі підприємництва.

Голова профспілки таксистів України Василь Попик в розмові з кореспондентом «Дня» зауважив, що в Раді повинно бути не тридцять представників, наприклад, харчової промисловості, а один. І так за всіма напрямками. Тоді можна буде досягти паритету і послабити шквал пристрастей під час обговорення будь-якої проблеми? «Хіба ви не розумієте, що рада нічого сама по собі не вирішує?», — відповів він «Дню» риторичним запитанням. Тоді для чого регулярно відвідувати засідання ради? І все ж, на думку Попика, рада підприємців є важливим інструментом інформування про «заковики», які періодично трапляються у різного роду нормативних актах, що дозволяє оперативно реагувати — протестувати, бойкотувати, голодувати тощо. Наприклад, за останні півроку до ради підприємців прийшло на погодження 26 нормативно-правових актів. Десять з них вона погодила повністю, три — із зауваженнями, які були внесені Кабміном. А інші, тобто половину, взагалі не погодила через принципові розбіжності. Однак часто, жаліється голова ради підприємців Ксенія Ляпіна, нормативно-правові акти взагалі не погоджуються з підприємцями. Особливо це стосується, за її словами, Держкомпідприємництва, який інколи просто ігнорує раду. А якщо й дає можливість ознайомитись з документами, то дає на це не більше доби.

І все ж, як вважає Ляпіна, рада має певні здобутки. Серед них, наприклад, відхилення проекту постанови Кабміну «Про затвердження порядку оптової торгівлі алкогольними напоями». Цей проект, як відомо, регулює принаймні два інших закони. Відтак, ніякого смислового навантаження не несе. Крім того, члени ради активно відстоюють продовження реформи дозвільної системи в сфері господарської діяльності та добиваються перетворення її на таку, яка не робить перепон підприємцю. Наприклад, до відкриття так званого «єдиного вікна» підприємці мусили відвідувати різні дозвільні інстанції в середньому дев’ять разів. Нині цього немає. Однак і єдиний дозвільний центр не є, на жаль, панацеєю від бюрократії.

Програма-мінімум для ради на найближчий час, вважає президент аналітичного центру «Академія» Олександра Кужель, розібратися в регуляторній політиці, модернізувати та в позитивному сенсі оновити процедури адміністративного втручання в господарську діяльність. «У мене склалося враження, що рада підприємців при Кабміні — це другий після Держкомпідприємництва (за ефективністю впливу на владу. — Авт.) орган», — зазначила Кужель, хоча й нагалосила, що йому слід працювати набагато ефективніше.

Але чи може нинішній склад щось змінити? Попик вважає: «Аби лобіювати свої галузеві інтереси, слід напряму йти до міністерств і відомств». І дав зрозуміти, що рада підприємців не має можливості впливати на владу тому, що повністю від неї залежить.