Закрита «панацея»

Минулого тижня «День» отримав цікавого листа. Його автор, голова правління ВАТ «Київметробуд» Володимир Петренко, образився на «прискіпливу увагу» до діяльності його компанії, оскільки побачив у публікації газети «заданість на створення негативного образу нашої організації: один автор, одна тема, одні й ті самі аргументи».

Справді, 22 листопада (№215) «День» опублікував статтю «Закрите» господарювання», в якому, відштовхнувшись від повідомлення одного з інформагентств про поломку прохідницького щита, придбаного «Київметробудом», порушив набагато важливішу проблему — розповів про одну зі схем, що дозволяють за відсутності сучасного законодавства про акціонерні товариства використовувати закриті товариства для перекачування державних або муніципальних бюджетних коштів в абсолютно приватні кишені, «надуваючи» при цьому інших акціонерів відкритих акціонерних товариств. Причому писали ми на цю тему вперше, як і вперше спробували вникнути в кухню роботи «Київметробуду». Але якщо вже з’ясувалося, що на ній, як іноді буває, погано пахне, то це вже, пардон, зовсім не провина газети. І в цьому сенсі абсолютно однозначно прочитуються побажання пана Петренка: «Якби ця увага була конструктивною, спрямованою на допомогу колективу, містила справедливі критичні зауваження, ми б лише вітали таку позицію відомого друкованого органу». Отже, наші критичні зауваження чи то не критичні, чи то не справедливі. Але, думається, справа тут просто в недосконалості епістолярного стилю. Звісно ж, високий керівник стурбований виключно справедливістю висловлених на адресу його фірми претензій. І тому того ж дня, коли в редакцію прийшов його лист, він скликав прес-конференцію під загадковою назвою «Хто розпочав війну проти «Київметробуду». Утім, на ній Володимир Іванович про нашу газету не зронив жодного слова. Говорив переважно про історію свого підприємства, яке, як раніше, так і тепер, займається будівництвом метрополітену в столиці. Тепер, за його словами, навіть успішніше. Ось чи лише його це заслуга? Можливо, тут варто було не плакатися (рядок із листа в «День»: «Долаючи затори планової економіки, а останнім часом зазнаючи браку фінансування, ми все ж чимало зробили»), а сказати про міську владу, яка справді приділяє підземному транспорту велику увагу й не шкодує на це коштів. Але хіба це підстава для того, щоб ними (коштами) розпоряджатися так, як це роблять керівники цієї фірми? Виявляється, розв’язання війни полягало ось у чому: «Нас обвинуватили в корупції, — сказав Петренко й одразу виправдався: — Я вам розповів уже, яка в нас корупція — будуємо найдешевші метрополітени у світі». І далі пояснив: «У газеті «Комерсант» надрукована стаття про те, що злочинна група тощо, яку очолюю я, привласнила 50 мільйонів на будівництві лінії».

Ось, виявляється, хто «воює» з Київметробудом, а аж ніяк не «День», про який, повторюємо, на прес-конференції не згадувалося, хоча автор, ставлячи свої запитання, як це заведено, називався. От би привселюдно й нам’яти йому вуха за несправедливу критику. Але ж — перепало тільки колегам. Та рикошетом, слід визнати, досить сильно зачепило й метробудівських керівників. Наприклад, Петренко обвинувачував на прес-конференції компанію «Планета-буд», яка у вищеназваному ВАТ мала свій пакет акцій, в тому, що та не виконала інвестзобов’язань. Й одразу признався в тому, що свого часу підписав і відправив у Фонд держмайна акт, у якому стверджується абсолютно зворотне. Припустімо, найшло щось на людину, схибила. То виправ свою помилку. Ось і спитав тоді «День» у Володимира Івановича, чи звертався він із цього приводу до ФДМУ, який тепер перевіряє виконання таких зобов’язань і, згідно із законом, забирає власність у тих, хто їх не виконав. Дуже легко можна було б таким шляхом вирішити всі проблеми. Але не збирається Петренко цим займатися або, наприклад, потривожити із цього приводу суд. «Метробуд», як відповів глава його правління, — не юридична фірма, щоб займатися кляузництвом — йому станції вводити треба. Трохи простіше пояснювати суть справи журналістам. Так і зробив Петренко на згадуваній прес-конференції. Він показав акт перевірки та зачитав «дві короткі витримки, як підсумок»: «Вибірковою перевіркою правильності застосування норм і коефіцієнтів та розцінок за період із 1.01.2002 року по 1.01.2005 року орієнтовний обсяг перевірених коштів — 93241000 гривень. Встановлене завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 46499 гривень, у тому числі ПДВ». Всього 0,005%, повчав журналістів Петренко, становить «така помилка». (У листі «Дню» дана ще більш закруглена оцінка власної діяльності. Цитуємо: «Висновки комісії міського Контрольно-ревізійного управління, що перевірила нашу фінансово-економічну діяльність за останні чотири роки, цілком позитивні»). На жаль, така самооцінка навряд чи відповідає дійсності. Абсолютно випадково «Дню» вдалося отримати ще один акт, який, без сумніву, мають і в «Київметробуді». Його підписали 13 учасників контрольних обмірювань від служби «Київдержекспертиза», оскільки впевнені, що при виконанні контрольних обмірювань виявлені завищення виконаних робіт на понад 41,7 мільйона гривень, що становить 17% перевіреного обсягу робіт. Щоправда, ні сам Петренко, ні представник замовника — Дирекції будівництва Київського метрополітену (директор цієї дирекції Олександр Охотников зізнався журналістам, що є акціонером ЗАТ «Метробуд») — цього акта поки що не підписали. А ще колеги намагалися з’ясувати в «метробудівців», яким чином вони примудрилися самі для себе затвердити відомчі будівельні норми, якщо у відповідному законі записано, що це може зробити лише орган державного управління? Звідси, можна припустити, до суми порушень «накапає» ще не один десяток мільйонів. Журналістам також багато розповідали про прогресивну рацпропозицію, що суттєво здешевлює будівництво. Вона знайшла застосування в підземному будівництві. Замість дорогих і вироблених за кордоном чавунних тюбінгів, кияни, які будують найдешевше метро, застосовують залізобетонні конструкції. І як це інститут «Укрметротунельпроект» продовжує закладати у свої проекти чавун, а будівники за цю новацію, що згідно із законом є, по суті, заміною одного матеріалу іншим і тому не може бути зараховане як раціоналізаторська пропозиція, раз у раз отримують премії?

На зустрічі керівництва «Київметробуду» з пресою не отримала глибокого відображення тема ЗАТ «Метробуд», що є основним підрядчиком і виконавцем робіт ВАТ «Київметробуд». Утім, Петренко без особливих доказів стверджував, що називати це закрите товариство фірмою-вампіром «підстав немає». Хто б сперечався... Якби не наступне висловлювання Петренка (цитується за сайтом ru.ur-inform.com, у приміщенні якого проводилася прес- конференція): «... ми створили ЗАТ, зачинили перед носом фірми («Планета-буд». — Авт. ) й організували контрольний пакет акцій. Тому оця панацея створена, що нас захищає».

Після описаної прес-конференції свій відгук на ситуацію в «Київметробуді» «Дню» прислав голова правління компанії «Планета-буд» Юрій Поварніцин. Він пише: «Компанію з найбільшим потенціалом, отриманим у спадщину з часів радянського метробудування, наявністю статусу монополіста в м. Києві й оточену всілякою турботою КМДА, довести до такого стану можна цілеспрямовано або через велику дурість... Практично всім нашим спробам введення нових методів і напрямів роботи... клало край правління ВАТ «Київметробуд», що утримувало метробудування в Києві на рівні 80-х років минулого століття. Тому ми знайшли покупця і практично вже продали свої акції. Знаючи про цей факт, просто нерозумно обвинувачувати нас в інформаційній війні проти «Київметробуду». Адже таким чином ми просто збивали б продажну ціну своїх акцій. Сподіваємося, шведський акціонер зуміє влити новий струмінь у роботу цього підприємства і доб’ється усунення діючих на йому схем. Щоправда, сьогоднішній закон залишає чимало лазівок для зловживань». Без коментарів. Подробиці про схеми — в згаданому листопадовому номері газети.