Під газовою завісою

Учора українські дипломати відзначали своє професійне свято. Голова зовнішньополітичного відомства Борис Тарасюк назвав цей день «мостом з історією». Саме 22 грудня 1917 року керівництво Української Народної Республіки прийняло рішення заснувати Генеральне секретарство міжнародних справ на чолі з Олександром Шульгіним. Святковий день збігся з підбиттям підсумків української зовнішньополітичної діяльності за 2005 рік. Утім, перетворити звіт у перелік лишень успіхів міністру Борису Тарасюку не вдалося. Тло газових суперечок із Росією свідчило, що зовнішня політика може похвалитися здобутками не на всіх напрямках.

Щодо успіхів. Насамперед у МЗС задоволені розвитком відносин з Євросоюзом. Останній саміт Україна—ЄС, який відбувся в Києві 1 грудня, дипломати вважають найпродуктивнішим із усіх попередніх. Про це, за словами міністра, говорять три підписані різногалузеві угоди, а також надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Крім того, за словами міністра, було започатковано переговорний процес щодо спрощення візового режиму для українських громадян із країнами ЄС і створення зони вільної торгівлі з ЄС. Міністр не виключив, що наступного року Україна подасть офіційну заявку на членство в Євросоюзі. Чи є для цього підстави? Адже в більшості столиць ЄС недвозначно Києву заявлялося про недоцільність такого кроку. За словами Б.Тарасюка, Україна також наблизилася до членства в НАТО. Щодо відносин зі США, то керівник МЗС відзначив, що «вони повернулися на рівень відносин між справжніми стратегічними партнерами». У 2006 році очікується візит американського президента Джорджа Буша до Києва. Нагадаємо, що візит лідера США очікувався в Україні ще цього року.

Незважаючи на теперішні газові суперечки між Україною і Росією, Борис Тарасюк не вважає зовнішньополітичну діяльність в російському напрямку провальною, хоча і визнає, що існують деякі складнощі. «Україна прагне розвивати партнерські, дружні, добросусідські відносини з Росією, але ми ніколи не сприймемо шантаж і тиск, які скоріше нагадували в минулому спроби самозатвердитися, ніж зважено проводити політику серйозного міжнародного гравця», — зауважив дипломат. Коментуючи слова президента Путіна про те, що 2005-й став роком «втрачених можливостей в українсько-російських відносинах», Борис Тарасюк зауважив, що «це оцінка однієї зi сторін, від якої залежить, щоб цей рік не був роком втрачених можливостей». Дещо неприємний осад залишив у Б. Тарасюка процес невступу України до СОТ. Він назвав дії Києва «політиканством, а не політикою». Вступ до цієї організації дипломати знову відклали до наступного року.

Міністр також назвав передчасним можливе використання механізмів Будапештського меморандуму у зв’язку з економічним тиском на країну. Учора колишній заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий висловив думку, що Київ повинен залучити членів «ядерного клубу» до вирішення газової кризи у рамках Будапештського меморандуму. В інтерв’ю Iнтерфакс-Україна він зазначив, що недавнє згадування Президентом Віктором Ющенком цього документа в радіозверненні слід розцінювати як серйозний дипломатичний сигнал світу. Це означає, за словами О.Чалого, що Україна на офіційному рівні вважає ситуацію в газовому сегменті українсько-російських відносин «економічним тиском з боку Росії, який спрямований на те, щоб підпорядкувати власним інтересам здійснення Україною прав, властивих її суверенітету», що заборонено статтею 3 Будапештського меморандуму. Якраз учора прем’єр-міністр Юрій Єхануров зустрівся з послами США, Великої Британії, Франції і Німеччини (три перших країни є ядерними, четверта — найбільший отримувач російського газу в Європі). Під час цієї зустрічі якраз йшлося про газову поблематику у відносинах Києва і Москви. Чи зверталася Україна за підтримкою? Зі слів Бориса Тарасюка випливає, що не зверталася. «Ми вважаємо, що наразі немає підстав для реалізації механізму, який закладено до Будапештського меморандуму», — сказав Борис Тарасюк.