Борис ЛОЖКІН: «Росія для України — привабливий ринок»

Цього тижня стало відомо, що група компаній «Український Медіа Холдинг» випустила в Росії перший номер кольорового телевізійного гіда «Теленеделя». Як зазначає прес-служба УМХ, «досі в Росії не було масових видавничих проектів з українським корінням». Новий проект стартував у Самарі, наклад першої російської «Теленедели» — 100 тисяч. У планах — поширення «Теленедели» на 30 регіонів РФ і отримання статусу федерального видання.

Незважаючи на те, що на українському ринку масових видань з «російським корінням», що називається, хоч греблю гати, щодо присутності на російському ринку проектів українського походження балансу, м'яко кажучи, не спостерігається. Таким чином, йдеться про свого роду прецедент. Саме тому «День» вирішив поставити президенту групи компаній «Український Медіа Холдинг» Борису ЛОЖКІНУ декілька запитань.

— У зв'язку з виходом УМХ з проектом «Теленеделя» на російський ринок ви заявили: «Останнім часом на український ринок прийшло багато російських проектів. Упевнений, що ми разом з партнерами зможемо якісно конкурувати на їхньому власному ринку». Що дає вам підстави для такої впевненості, адже конкуренція на ринку Росії досить жорстка?

— Безумовно, конкуренція на російському медіаринку досить жорстка, але у нас є підстави для впевненості в успіху. По-перше, ми володіємо унікальним досвідом роботи в сегменті телевізійних гідів. УМХ займається цим 11 років, і історія української «Теленедели» більш ніж успішна — проект протягом усього часу свого існування є лідером ринку друкованих видань України. У нас є потрібні компетенції, професіонали й досвід для успішної роботи на цьому ринку.

По-друге, наш російський партнер — Вадим Горяїнов, який очолює компанію «Інвест-медіа» — сильний гравець російського ринку. Сильний партнер у Росії дуже важливий для нового продукту з амбіціями досягти федерального успіху, й у нас такий партнер є.

Крім того, ми запропонували російському ринку абсолютно новий за якістю продукт. Російська «Теленеделя» значно краща за основних конкурентів щодо основних параметрів: кольоровості, формату, контенту, зручності навігації по телепрограмі й іншому.

— Багато російських проектів на українському ринку — це бренди, «ноги» яких ростуть ще з радянського минулого. А в цьому випадку ми маємо справу із запуском нового проекту, з яким ви намагаєтеся увійти в уже зайняту нішу. Не побоюєтеся, що 25 мільйонів доларів, які ви збираєтеся витратити на розвиток видання, можуть бути витрачені без належної віддачі?

— Так, безсумнівно, ніша заповнена досить щільно. Але ми, сподіваюся, займемо в ній гідне місце. Ризики існують у будь-якому бізнесі, й наше завдання — їх мінімізувати. Наскільки успішно ми впораємося із завданням — питання нашого досвіду та професіоналізму.

— Які ще інтереси, крім бізнесових, ви маєте, запускаючи подібний проект?

— Абсолютно ніяких. Для нас «Теленеделя» виключно комерційний проект, як і всі інші наші медіа.

— У прес-релізі «Українського Медіа Холдингу» ваш телевізійний гід позиціонується як «перший по- справжньому великий проект, з яким українські видавці виходять на сусідні території». Як ви вважаєте, чи може він стати прецедентом для інших українських видавців?

— Логіка розвитку групи компаній «Український Медіа Холдинг» на сьогоднішньому етапі вимагає від нас розширення зони своєї діяльності. Безумовно, Росія для України — привабливий ринок унаслідок схожості культур, мови й багатьох інших речей. Упевнений, наш проект може стати прецедентом для інших українських видавців. Справа за ними.

— Але наскільки лояльне російське законодавство до «чужих» ЗМІ? Чи достатньо мати російського партнера, як у вашому випадку?

— Щодо законодавства «Теленеделя» зареєстрована як російське видання. Мені невідомі якісь специфічні законодавчі обмеження для неросійських медійних проектів у Росії. А наявність місцевого партнера — власне рішення кожного видавця. Ми вважаємо за краще працювати разом із сильними колегами. А видавничий дім «Бурда», наприклад, працює без партнера.

— Чи буде «українське коріння» вашого проекту якось позначатися на його наповненні (наприклад, чи можна говорити про свого роду «лобіювання» або, принаймні, пряму рекламу телепроектів українського виробництва) чи йдеться про абсолютно інтернаціональне видання?

— Я думаю, що українська та російська редакції однозначно обмінюватимуться найцікавішими проектами. Важливі українські теленовини будуть у російському виданні й навпаки. Звісно, ми усiляко сприятимемо українським телепроектам, що виходять на російський ринок.