Відповідь Ташкенту
ЄС покарав узбецьких чиновників санкціями
Європейський Союз на один рік заборонив в’їзд на свою територію 12 чільним представникам узбецької влади. Серед них, зокрема, міністри оборони та внутрішніх справ, яких у ЄС вважають прямо причетними до придушення демонстрації в Андижані в травні цього року. Своє рішення Євросоюз мотивує тим, що узбецька влада дозволила собі «неадекватне застосування сили» і не дозволяє провести незалежне міжнародне розслідування цих подій, повідомляє Бі-Бі-Сі. Крім того, Євросоюз запровадив ембарго на продаж «зброї, військового та іншого устаткування» Узбекистану з метою запобігання «внутрішнім репресіям».
Натомість надалі підтримує чинну узбецьку владу Москва. У понеділок президенти Путін та Карімов підписали союзницький договір, в якому, крім економічних, є також положення про надання військової підтримки у випадку іноземної агресії. Сторони зобов’язалися надавати одна одній військові бази та військові об’єкти на території обох країн. Під час зустрічі Іслам Карімов заявив, що Росія для Узбекистану «завжди була і залишатиметься опорою та центральним союзником», повідомляє Бі-Бі-Сі.
Тим часом завершився суд над 15 затриманими у так званій «андижанській» справі. Верховний суд Узбекистану визнав їх винними за звинуваченнями в «тероризмі, спробах змінити конституційний лад, тяжкому вбивстві і захопленні заручників». Звинувачуваних засудили до термінів від 14 до 20 років ув’язнення. Група засуджених складається з 12 громадян Узбекистану і 3 громадян сусіднього Киргизстану. П’ятьох із них засудили до максимального терміну — 20 років в’язниці. Західні борці за права людини не відкидають того, що їхні «щиросердні зізнання» могли витягнути тортурами. В ООН та правозахисних організаціях наполягають, що у в’язницях використовують погрози на адресу рідних, фізичне знущання та психотропні речовини, щоб отримати інформацію від підозрюваних. Узбецький уряд відкидає ці звинувачення.
Рішення суду отримало критику міжнародної спільноти. В цілому процес назвали виставою. Речник Державного депртаменту США Адам Ерелі заявив, що «усі звинувачення базуються на доказах, яким не можна вірити, і суд є нечесним». Сполучені Штати не відкидають можливості запровадження санкцій зі свого боку.
За офіційною версією в Андижані загинуло 187 осіб, більшість з яких влада назвала «терористичними елементами». Нібито ісламські екстремісти, які тренувалися в Киргизстані, організували втечу з в’язниці та захопили місцеву андижанську адміністрацію разом iз заручниками. Натомість свідки і представники груп захисту прав людини твердять, що під час заворушень представники сил безпеки перші застосували силу і тоді постраждало щонайменше 500 цивільних.
