«Помаранчеве кіно»: політичні блокбастери чи передвиборні проекти?
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20051111/4208-17-1.jpg)
Цього місяця центр Києва знову в помаранчевому. Знімають художні фільми про події минулого року, які ввійшли в новітню історію під назвою помаранчева революція. Відтак у центрі столиці протягом близько тридцяти діб частково обмежуватимуть рух транспорту через зйомки одного з фільмів про ті події — «Помаранчеве небо». Ця стрічка — про історію кохання в таборі помаранчевих, долі яких з’єднала сутичка біля Центрвиборчкому, яка дійсно мала місце 23 жовтня 2004 року. Сама сцена знайомства знімалася цієї середи вдень і до ночі обабіч Центрвиборчкому. Там зібралося півтори тисячі людей для масовки під помаранчевими прапорами «Так! Ющенко». Здавалося, почалася агітація напередодні парламентських виборів 2006 року. Присутні скандували: «Ю- щен-ко!». Але ні. З появою режисера, який наказував нікому не дивитись у камеру, а повернутися в бiк величної сірої будівлі, стало зрозумілим — це не агітація, це відтворення революційних подій. Зйомки фільму також видавав доволі награний настрій акторів — він був далекий від ейфорії, а, скоріше, гламурно-стомлений. Хоча більшість учасників масовки все-таки знають про революційний Майдан не з телебачення. В ході опитування з’ясувалось, що актори проводили свою першу «репетицію» ще рік тому на Майдані, відстоюючи своє право на вибір та гідне життя. Більшість iз них — студенти 1-3 курсів. Наразі за їхнi акторські здібності їм виплачують невеликі гонорари. Чи не єдина серед тих, хто не стояв на Майдані, але грає у перших ролях — актриса Лідія Оболенська. Вона відома широкому загалові завдяки стрічкам «Завтра буде завтра», «Леонід Утьосов», «Дев’ять життів Нестора Махна». Актриса вважає себе «політично нейтральним членом громадянського суспільства». Головну чоловічу роль у відстоюванні свого права на вільний вибір в Україні виконує російський актор Олександр Лимарєв, який став відомим після виходу на екрани серіалу «Солдати». Бюджет стрічки, яку продукує ТОВ «Компанія «Сінема», — чималий — 2,5 мільйони доларів. Режисер — Олександр Кирієнко. Проект, як заявляють його автори, комерційний.
Сюжет стрічки ніхто не знає, окрім авторів сценарію та режисера. Іноді навіть, через численнi дублі, здавалося, що сюжет вигадують на ходу. Автор сценарію Юрій Бутусов сказав «Дню», що фільм — про кохання на фоні політики. «У нас iдеться про вічні цінності — кохання, людські взаємини, стосунки між батьками та дітьми», — каже він. Автори не ставили собі за ціль достовірно відтворити події та деталі. «Ми хочемо достовірно передати відчуття та емоції», — додає пан Бутусов.
Сказати, що даний фільм — нова й свіжа варіація на тему про революційні події в Україні — було б перебільшенням. «Помаранчеве небо» — не єдиний кінематографічний продукт на цю тему. Але Юрій Бутусов не переймається цим. «Помаранчева революція — настільки велика культурна подія, — каже автор сценарiю, — що не три, а тридцять три фільми слід зняти. Однаково буде мало».
Тільки цими днями в Україні знімається ні багато, ні мало — три фільми про помаранчеву революцію. Один iз них автори (режисер — Іван Кравчишин) називають першим українським блокбастером (фільмом, який розраховано на великі касові збори). Назву йому поки що не дали, сподіваються на вигадливість ініціативної молоді. Останні уже запропонували дещо: «Битва за Україну», «Життєва комедія», «Заповіт», «Світосприйняття хитрої ящірки», «Народний апельсин», «Овва!» тощо. Автори фільму кажуть, що це буде реалістичний фільм про події минулої осені, в якому висвітлять позиції як «помаранчевих», так і «біло-синіх». Революція, дружба, любов і смерть — наріжні камені «першого українського блокбастера». Психологічний двобій представників двох таборів стане кульмінацією стрічки. Щоправда, головні дійові особи помаранчевої революції на знімальному майданчику не з’являться. Адже цей фільм — про історію революції очима простих українців.
Знімальна група планує зробити презентацію фільму для ЗМІ 26 грудня, в річницю переголосування другого туру президентських виборів. Вихідцям із Західної України доведеться вживатися у ролі шахтарів та прибічників Януковича. А от помаранчевий табір на знімальному майданчику представлятимуть актори зі сходу та півдня України.
На початку 2006 року фільм покажуть в кінотеатрах, а потім і на телеекранах — домовленість про це отримали «5 канал» та УТ-1.
Також можна згадати короткометражні фільми Оксани Плисюк «Пори року на Майдані» і «П’ята пора року». Вони включають в себе не лише унікальні кадри, а й вірші Юрія Андруховича у його ж виконанні. Фільм Наталки Фіцич «Помаранчева революція» («5 канал»), побудований навколо відвідин революційного Києва сім’єю жителів Донецької області з різними політичними поглядами. «День сьомий» Олеся Саніна — так називається черговий документальний фільм про помаранчеву революцію, автори якого вважають, що саме доба 28 листопада минулого року була найгострішою, переломною і навіть вирішальною. Ідея стрічки — знайти той момент, який і став переломним у протистоянні влади і опозиції. Саме 28 листопада внутрішнім військам віддали команду: повна бойова готовність. У 90-хвилинну стрічку вкладений лише один день, але спогадами політиків та нинішніх і відставних чинів силових структур України. Також відомо, що український режисер Алан Бадоєв уже взявся знімати фільм про помаранчеву революцію на спецзамовлення Голівуду.
Як бачимо, суцільний помаранч, як і минулого року, заполонить великі й малі українські екрани. Добре, що ця тема дала суттєвий фінансовий поштовх до розвитку українського кінематографу. Інша справа — якість. Її ж оцінюватимуть українські глядачі. І тут, мабуть, не останнім критерієм буде політична моральність фільмів, деякі з яких, складається враження, можуть стати політичним «задєлом» пропрезидентських сил на вибори 2006.