Держава нарешті визнала: Україні потрібен Костомаров
Минулого тижня підписане Доручення Президента, спрямоване на увічнення пам'яті видатного українського письменника, історика, громадського діяча. Певною мірою цьому сприяла і публікація «Дня».
В незабутні радянські часи на шпальтах преси часто-густо можна було зустріти рубрику: «Газета виступила. Що зроблено» (або ж: «Слідами наших виступів»). В цих матеріалах йшлося про те, яким чином реагують «директивні органи» (партійні, радянські) на критичні публікації тієї чи іншої газети. Безперечним фактом є те, що подібні «відгуки» мали здебільшого формально-бюрократичний характер, наболілі проблеми (великі й малі) не вирішувались роками. Проте слід визнати, що в останні, вже пострадянські роки «реагування» високих представників влади на виступи преси впало взагалі практично до нульового рівня.
Але є й радісні винятки. У «Дні» (№194 за цей рік) була вміщена стаття віце-президента НАУКМА, постійного автора й друга нашої газети, професора Володимира Панченка «Дідівці. Костомаров», в якій йшлося про невтішний стан маєтку на Чернігівщині, де провів останні 10 років життя наш великий історик і письменник Микола Іванович Костомаров, ширше — про роль Дідівців у його житті. І ось відрадна подія (Ми не можемо стверджувати, що це заслуга винятково «Дня», але якийсь причинно-наслідковий зв'язок тут, мабуть, є!). 26 жовтня 2005 року Президент Віктор Ющенко доручив Уряду спільно з Чернігівською облдержадміністрацією «розробити план заходів з нагоди 190-річчя від дня народження письменника, історика і громадського діяча Миколи Костомарова» (ювілей відзначатиметься у травні 2007 року). Зокрема, як повідомила прес-служба Президента України, «до цього часу передбачається впорядкувати територію садиби в селі Дідівці Прилуцького району, де жив М.Костомаров, вирішити питання про створення на базі садиби музею».
Прокоментувати це доручення В.Ющенка «День» попросив автора статті «Дідівці. Костомаров» — Володимира Євгеновича ПАНЧЕНКА:
— Доручення Президента України В.Ющенка урядові щодо розробки плану заходів, спрямованих на гідне відзначення 190-ліття від дня народження М.Костомарова, свідчить про швидку і точну реакцію керівництва держави на проблему: звісно, така постать в історії України, як М.Костомаров, потребує належного пошанування. Одне Кирило-Мефодіївське братство, ідеологом якого він був, чого варте! А літературна спадщина цього письменника, без якої історія українського романтизму була б неповною? А знамениті костомаровські монографічні дослідження від «Богдана Хмельницького» починаючи? Мусить бути в Україні музей М.Костомарова, і кращого місця, ніж садиба історика в Дідівцях під Прилуками, годі для цього придумати. Коли я, відвідавши у вересні ц.р. Дідівці, взявся ініціювати відповідне звернення до Президента, то всі: і Борис Олійник, і В'ячеслав Брюховецький, і Сергій Кримський, і Юрій Шаповал, і Роман Лубківський. і Мирослав Попович, — дуже охоче й дієво підтримали цю ідею. А Сергій Борисович Кримський із властивою йому «сократівською» легкістю запропонував навіть... будь-що: треба їхати в Прилуки (в народ!) зі студентами — поїдемо; треба кошти збирати — значить, будемо збирати! Свою справу зробили також засоби масової інформації: газета «День» оперативно надрукувала мою статтю про роль Дідівців у житті М.Костомарова, а канал СТБ підготував спеціальний репортаж «з місця події».
Все це зворушує; тепер, сподіваюся, доручення Президента буде належним чином виконано. Воно має стати суттєвою «підпорою» і для Чернігівської влади. Проте справа не тільки в музеєві. Йдеться про комплекс заходів, до розробки і реалізації яких мають бути залучені наукові та культурні установи, творчі спілки, громадськість.
