РЕГIОНИ

Київські каштани з’їдає міль

Каштани Києва страждають від каштанової молі, поширеної в країнах Західної Європи, повідомив директор міської станції захисту рослин «Київзеленбуду» Валерій Воронін на прес-конференції. За його словами, вогнища поширення цієї молі було вперше відзначено в Україні торік у Львові, а цього року — вже з’явилися і в столиці. Як передає Інтернет-репортер, фахівці його станції вже склали карту вогнищ захворювання дерев, що є символом столиці. Такі вогнища відзначено в Печерському, Голосіївському, Дарницькому і Подольському районах Києва. Він зазначив, що боротьба з міллю утруднена через щільність населення столиці. «Звичайно, уражені дерева огороджуються, обробляються спеціальними хімічними препаратами і людей попереджають, що там не можна ходити, а тут (у Києві) це застосувати дуже важко, ми робимо так, тільки коли ситуація уже дуже важка», — сказав він.

На цвинтарі немає місця...

У Львові досить скоро ніде буде ховати людей. Ця проблема загострювалась протягом десяти років. З кожним роком ставало все гірше. Сьогодні ж на львівських цвинтарях вільних місць практично не залишилося. «У Львові зараз нараховується 13 кладовищ, серед яких фактично лише одне діюче — це Голосівське. Його ще вистачить десь на 2—3 роки. Офіційно вважається, що в місті діє два кладовища, це ще Сихівське. Але фактично воно вже переповнене і поховання там не ведуться», — розповіла начальник відділу благоустрою управління інженерного господарства Львівської міської ради Роза Горгут. Тому, мабуть, скоро львів’яни розпочнуть резервувати території для власного поховання заздалегідь, щоб випадково не опинитись без місця. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми може стати побудова у Львові крематорію. Як стверджують фахівці, якщо 30% поховань здійснюватиметься в урнах, то саму територію кладовищ можна буде зменшити втричі. Однак у Львові вже свого часу будували крематорій, але не добудували. Кремація у Львові через релігійність місцевого населення навряд чи стане колись популярною. «Ми наразі вирішуємо проблему нестачі місця на кладовищах будівництвом гробівців. Тобто на кладовищах, де в людей вже є поховані родичі, на тому місці ми будуємо гробівці, які можуть вмістити ще 5—9 чоловік. Тобто це значно полегшує проблему, але не ліквідовує її повністю», — відзначила Роза Горгут. Пані Горгут розповіла, що такі гробівці почали будувати вже на Янівському цвинтарі. Це значно економить місце, адже на кладовищі на людину потрібно два метри землі. А земля у Львові занадто дорога... Сторож одного з вже закритих кладовищ Львова розповів, що проблема з місцем на його кладовищі існує вже досить давно, але такого, що відбувається зараз з нестачею землі для поховань, не було ще ні за яких часів. «У нас уже давно не дають окремих ділянок для людей. Розпочали допоховувати на місцях, на яких вже є поховання. Допоховуємо зі згоди родичів. Робимо склепи. Так більше людей вмiщується. Але це зовсім не вирішує проблему», — розповів сторож. Нових кладовищ в місті поки що не будують, заплановано лише розширення Сихівського кладовища. Але й те поки що залишається у проекті. Досить довгий час Львівською міськрадою ведуться переговори з сільською радою Пасік Зубрицьких і Пустомитами щодо отримання від них землі, яку можна було б приєднати до Сихівського кладовища. Та наразі все впирається в кошти. Поки що обласне управління землеустрою проводить оцінку цієї землі, повідомляє Ірина РОЖОК , Львів.

Курчат восени не дорахуються

Близько 20 тис. курчат згоріло днями на одній із птахофабрик с. Кіровське Волноваського району Донецької області. Випадок ніяк не пов’язаний із загрозою пташиного грипу і знищенням птиці у зв’язку з цим — пожежа сталася внаслідок короткого замикання в теплогенераторі, який тут же загорівся. Як повідомив Центр пропаганди Головного управління МНС України в Донецькій області, причиною пожежі було елементарне порушення правил пожежної безпеки працівниками птахофабрики. Внаслідок простої недбалості вогнем було знищено крихітних тридобових курчат, а також підстилкова солома на площі 40 квадратних метрів. При цьому пожежа була настільки сильною, що загасити її вдалося лише силами трьох місцевих пожежних частин. Прямі збитки від пожежі становлять 30 тисяч гривень. Зараз за фактом випадку ведеться розслідування, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , «День».