Прощавай, «соціальний хліб»
Регіони втратили право регулювати вартість хліба
Незадовго до своєї відставки уряд вирішив позбавити регіональну владу однієї з можливостей підвищити свій авторитет в очах виборців. Тепер вона не зможе викласти напередодні парламентських виборів один зі своїх улюблених козирів — зниження ціни на хліб. Постановою Кабінету Міністрів від 31 серпня відмінено постанову №1150 від 24 липня 2003 р. «Про недоліки в роботі окремих органів виконавчої влади з забезпечення продовольчої безпеки та заходах із стабілізації ринку основних продовольчих товарів». Цей документ давав право місцевим органам влади регулювати ціни на хліб і хлібобулочні вироби. Тепер, із 31 серпня, це питання залишається у винятковій компетенції Кабміну. Тільки уряд має право втрутитися в разі необхідності в питання вартості основного продукту харчування багатьох українців. Ось тільки чи до цього йому буде, особливо зараз, коли йдеться не про достаток громадян, а про власну дієздатність?
Цілком природно, що хлібовиробників ця новина радує. Враховуючи, як піднялися в останні місяці ціни на багато послуг, пальне та транспорт, ціна хліба залишатися колишньою не зможе. Лише міцна рука обласного керівництва притримувала цінові віжки, іноді ціною збитку для хлібозаводів. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Володимир Слабовський так прокоментував рішення уряду: «Донедавна місцеві органи влади одним розчерком пера могли поставити пекарів на грань банкрутства. Зі скасуванням постанови №1150 у нас з’явилися гарантії того, що доля стратегічно важливої для країни галузі не виявиться в руках чиновників, які керуються не загальнонаціональними, а місцевими інтересами».
За словами першого віце-президента ВАП Євгена Ленга, раніше хлібопекарні підприємства залежали від суб’єктивних підходів облдержадміністрацій до регулювання цін. Місцеві органи влади могли встановлювати ціни на хліб без урахування стану галузі та переглядати їх, не узгоджуючи з підприємствами, додав він.
Цілком можливо, що добродії з асоціації вважають головним загальнонаціональним інтересом саме досягнення успіху хлібопекарень, а не можливості для малозабезпечених громадян купити собі дешевий хліб. Що ж, це практично співпадає з задекларованими Президентом принципами розвитку бізнесу. Президент аналітичного центру «Академія» Олександра Кужель заявила «Дню», що держрегулювання на хлібному ринку взагалі не повинно бути: «Ані Кабінет Міністрів, ані регіональні органи влади не мають права диктувати ціни на хліб на ринку. Вони можуть створити ринок і брати участь у формуванні ціни тільки в тому випадку, якщо давали або субсидії виробнику, або дешеві чи безкоштовні кредити. Держава може диктувати ціни тільки в тій частині ринку, де вона давала свої гроші. Якщо ж на ринку спостерігається монопольна змова, туди повинен втрутитися Антимонопольний комітет, який зараз нічого не робить. А в інших випадках люди повинні мати можливість якось окупити свою працю та витрати».
Усе вірно, ось чи тільки не злетять у гонитві за рентабельністю підприємств ціни? В асоціації пекарів поки що впевнені в тому, що цього не станеться. Там запевняють, що хлібопекарні підприємства не планують підвищення цін на хліб у зв’язку зі скасуванням держрегулювання на цьому ринку. Зате, на думку фахівців, це дозволить істотно підвищити заробітну плату в галузі. Наприклад, на хлібозаводах «Укрзернопрому» заробітна плата з 1 вересня підвищилася на 30%. Підвищити рівень оплати праці, за даними ВАП, збираються й багато інших хлібопекарних підприємств.
Залишається лише порадіти за працівників хлібопекарських заводів, які будуть працювати на рентабельних підприємствах і отримувати велику зарплату. А ось про поняття «соціальний хліб», тобто дешевий хліб для тих, хто має в ньому потребу, доведеться, напевно, тепер забути. Створювати такий продукт, навіть у гонитві за передвиборною популярністю, обласна влада не зможе. Щоправда, Олександра Кужель запропонувала свій варіант виходу з ситуації: нехай держава зробить безкоштовними хоч би послуги санепідемстанції, вартість яких у рік зросла увосьмеро — до 32—36 тис. грн. Тоді пекарі не будуть закладати ці витрати у вартість хліба, і він буде значно дешевшим. Справа залишилася за малим: щоб і на політичному Олімпі подумали про «маленького українця».