Як забезпечити енергонезалежність?
Лідер Республіканської партії України, екс-глава НАК «Нафтогаз України» Юрій Бойко та його колеги з партії побували в Керчі. Зустрічалися з жителями спочатку на поромній переправі «Керч — Кубань», а потім у міському громадському культурному центрі. Йшлося, на перший погляд, зовсім не про політику. Юрій Бойко сказав, що він також, як і всі жителі нашої країни, стурбований нинішньою ситуацією в паливно- енергетичному комплексі, проте замість пасивного очікування партія пропонує сім тез енергетичної стратегії України, які могли б сприяти ліквідації кризи та зробити державу енергонезалежною. Насамперед, вважає Юрій Бойко, необхідний рівноправний розвиток трьох джерел надходжень газу в Україну. «Ми вважаємо, що третину газу ми повинні добувати самі, третину отримувати від Росії, а третину закуповувати в Середній Азії», — заявив він. «Необхідно співпрацю з Росією та Середньою Азією перекладати на довгострокову основу в плані ціноутворення», — відзначив він. Йдеться про набуття чинності 18 договорів із Росією та шести — з Туркменістаном. Окрім того, Юрій Бойко відзначив про необхідність нарощування виробництва електроенергії в Україні та продажу її в Європу, додавши, що держава має для цього всі можливості.
Наступним кроком Юрій Бойко вважає реальний перехід до реформи комунального господарства, потім — впровадження національної програми з енергозбереження. Йдеться про встановлення лічильників, міні-котельних і максимальному відході від централізованої системи енергопостачання. Такі підходи, за словами Юрія Бойка, практикуються у світі та повинні отримати розвиток і в Україні. Наступний крок — створення вертикально інтегрованих національних компаній. «Це те майбутнє, яке дозволить реагувати ринковими методами на цінові стрибки та демпфірувати спекулятивні складові», — сказав він. Останнє — самостійне добування Україною нафти та газу на своїй території. За словами Юрія Бойка, на балансі України на сьогодні приблизно 600 млрд. куб. метрів розвіданих газів і приблизно 1,2 трильйона одиниць умовного палива на українському шельфі Чорного моря. Він вказав на недоцільність залучення іноземних інвесторів до добування цих вуглеводнів на правах оплати частиною енергоносіїв, відзначивши, що «ділитися в нас уже немає чим». Він підкреслив, що необхідно залучати фінансові ресурси, закуповувати на них сучасне обладнання та самим добувати паливо. За його оцінками, в Україні за нинішнього рівня видобутку газу вистачить на 30 років, і якщо зараз залучити іноземні компанії, то «вони все викачають», і газу може вистачити лише на 20 років…
Юрій Бойко вважає також недоцільним будівництво нових нафтопереробних заводів в Україні. За його словами, в країні сьогодні діє шість заводів загальною потужністю 42 млн. тонн на рік. При цьому переробляється 20— 22 млн. тонн, тобто потужності заводів в Україні завантажені всього лише на половину. На думку Юрія Бойка, «наших державних активів на Кременчуцькому нафтопереробному заводі вистачає для того, щоб забезпечити контроль держави над третиною ринку нафтопродуктів». Він відзначив, що будівництво сучасного нафтопереробного заводу може обійтися Україні приблизно в 1 млрд. доларів, які знайти буде досить складно. Тому простіше провести реконструкцію Кременчуцького нафтопереробного заводу за 200 млн. доларів, іще стільки ж витратити на закупівлю нафти. «Тоді проблема державного регулювання на ринку енергоносіїв буде закрита», — впевнений республіканець Юрій Бойко.
