У Дніпропетровську з’явиться... Катерина
Губернатор ініціює спорудження в обласному центрі пам’ятника «покровительці міста». Зрозуміло, нічого поганого в самій цій ініціативі немає. Гірше, що ця пропозиція дала привід до виникнення різних чуток, у тому числі й тих, які місцеві «нашоукраїнці» називають «політичною провокацією».
Можливо, глава Дніпропетровської обладміністрації Юрій Єхануров і не підозрював, що його ідея примусить жителів Дніпропетровська гадати, якій саме Катерині пропонується поставити пам’ятник — святій, Катеринi II чи... III? З іншого боку, запропонував же кримський прем’єр Анатолій Матвієнко зробити знамениту Масандру президентською резиденцією! Аналогію провести, як бачимо, не так уже й важко.
Думається, керівникам Дніпропетровська вистачає й інших проблем, — невже в місті уже все гаразд із дорогами, водопостачанням, громадським транспортом тощо? Може, з пам’ятником «покровительці» є сенс почекати?
Нещодавно дніпропетровський губернатор Юрій Єхануров здивував жителів підлеглої йому області незвичайною ініціативою. Виступаючи на місцевому телебаченні, він запропонував поставити у Дніпропетровську, який у минулому іменувався Катеринославом, пам’ятник «покровительці міста» — святій великомучениці Катерині. Звертаючись до дніпропетровців, керівник області закликав їх жертвувати кошти на бронзову статую. Сам він, порадившись із дружиною, вирішив зробити сімейний внесок на суму 500 гривень. На думку Ю. Єханурова, установка такого «символу Дніпропетровська» буде сприяти патріотичному вихованню та громадянській згоді в суспільстві. Проте витівка губернатора викликала неоднозначну реакцію городян і різні пересуди. Одні вбачають у ній приховану спробу відновити в Дніпропетровську пам’ятник імператриці Катерині II, інші — прагнення догодити дружині Президента Катерині Чумаченко. Тим більше, що відкриття статуї повинно відбутися у вересні, якраз до візиту глави держави в Дніпропетровськ на святкування ювілею історика запорізького козацтва, академіка Д. Яворницького. Однак автор пам’ятника, відомий дніпропетровський скульптор Юрій Павлов подібні припущення відкидає. Він запевняє, що його витвір не має жодного стосунку до політики й по суті своїй є богоугодною справою.
Ідея створення пам’ятника святій великомучениці Катерині, за словами скульптора, спочатку належала митрополиту Дніпропетровському та Павлоградському УПЦ Московського патріархату владиці Іринею. Поруч із його резиденцією вже не перший рік зводиться велична будівля Єпархіального духовного центру. Цим будівництвом у свій час опікувалися мер Дніпропетровська та три попередні губернатори. Очевидно як професійний будівельник зацікавився будівлею й новий глава облдержадміністрації Юрій Єхануров. Митрополит Іриней розповів йому про свою задумку: прикрасити нішу на фронтоні Єпархіального центру бронзовою статуєю святого чи святої. Спочатку передбачалося, що це буде Іоанн Хреститель, і такий план обговорювався з міським головою Іваном Куліченком. Тепер за нової влади з’явилася думка поставити статую або апостола Андрія Первозваного, або святої великомучениці Катерини. Остання, за твердженням скульптура Ю. Павлова, є покровителькою Дніпропетровська. «Це помилка, — говорить він, — що в ХVIII столітті наше місто було назване на честь російської імператриці. Насправді його назвали на честь святої великомучениці Катерини, так само, як Петербург — на честь апостола Петра».
Вигадкою, за словами Ю. Павлова, є й те, що вибір святих для втілення у скульптурі був зумовлений іменами членів сім’ї Президента — сина Андрія та дружини Катерини. Ці байки, на думку скульптора, розповсюджують недоброзичливці. «Я зробив, — розказує він, — дві невеликі скульптури, й після обговорення ми вирішили, що краще буде поставити статую покровительки нашого міста». Цей вибір схвалив і губернатор Ю. Єхануров. Він особисто відвідав майстерню скульптора на вулиці Я. Погребняка, оглянув його роботи, поговорив про життя-буття. Зробити більш аніж трьохметрову скульптуру з бронзи — рiч недешева. Художній труд майстра та його підмайстрів, вартість матеріалу, відливка з металу на заводі повинні обійтися не менш ніж у чверть мільйона гривень. Проте багато що при цьому важить думка та слово губернатора, який обіцяв свою підтримку в організації збору коштів. «Незважаючи на те, що Юрій Іванович зовні здається добреньким, — говорить скульптор, — насправді він дуже жорстка людина».
Перед тим, як втілити свій задум, Ю. Павлов, за його визнанням, докладно знайомиться з історичними матеріалами. «Я перечитав про Святу Великомученицю Катерину, — розказує він, — усе що було в бібліотеках. Як виявилося, вона жила в VI столітті, в часи римського імператора Максиміна, коли на християн було гоніння. Святою Великомучениця Катерина стала тому, що заради віри прийняла страшні тортури та смерть». «Мене часто запитують, — продовжує Ю. Павлов, — чому у святої на голові царська корона. Але цьому є просте пояснення: Катерина була знатного походження, дочкою правителя Александрії єгипетської». Майстер говорить, що переусвідомив образ святий і постарався втілити в її скульптурі все краще, що є в українських жінках — їхню доброту, вірність і совість.
Не можна сказати, що підвищений інтерес до його витвору з боку громадськості та преси Ю. Павлова дивує. «Багато моїх робіт, — не без гордості говорить він, — приймалися не відразу». У брежнєвські часи його бронзові наяди, виготовлені для фонтана в центрі Дніпропетровська, неабияк шокували місцевих чиновників. «Сам А. Ватченко, — згадує скульптор, — довго ходив навколо і питав «шо воно таке?», але потім нагородив грамотою Верховної Ради УРСР».
У роки «перебудови» Ю. Павлов створив перший у Радянському Союзі пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані. Партійні працівники не давали дозволу на його встановлення, оскільки скульптор пішов на нечувану зухвалість і вибив на бронзі рядки Т. Шевченка з поеми «Кавказ»: «Лягло кiстьми людей муштрованих чимало...»
Зараз майстер мріє поставити кінну статую Нестора Махно та меморіал на Ігренському півострові, на місці кривавої битви Івана Сірка з татарами. На жаль, подібні теми не цікавлять сучасних меценатів. Очевидно тому, що це не обіцяє жодної вигоди й політичних дивідендів. Зате, як повідомив Ю. Павлов, зовсім нещодавно «нові українці» з Дніпропетровська таки замовили бронзову скульптуру «матінки»-імператриці Катерини II з її фаворитом князем Г. Потьомкіним. Цю «солодку парочку» фундаторів Катеринослава- Дніпропетровська вони мають намір поставити в парку на березі Дніпра — не виключено, що як «дулю» громадській думці. Проте про смаки iз замовниками, як відомо, не сперечаються, адже хто платить, той і музику зі скульптурою замовляє...
КОМЕНТАРI
Віктор ТРУХОВ , голова «Російської общини Дніпропетровська»:
— Пам’ятник св. Катерині? Молодець Ю. Єхануров, гарна ідея. А й справді, адже раніше міста називали не на честь царів і королів, а на честь їхніх святих заступників. А що з того, якщо люди будуть вважати, що це одночасно й пам’ятник Катерині II, адже вона зробила немало доброго для України. Наприклад, роззброїла кримських татар, які торгували українськими рабами, заснувала майже всі обласні центри півдня України, заселила дикі степи.
Євген ШУЛЬГА , секретар управи обласної організації Народного руху України:
— На жаль, губернатора Ю. Єханурова грамотно «підставили». Його ввели в оману, і він потрапив у дуже нехорошу ситуацію. Мені абсолютно зрозуміло, це йдеться про замасковану спробу поставити пам’ятник Катерині II — цій «курві всесвітній» і «сучій бабі», як писав про неї Тарас Шевченко.
Андрій ДЕНИСЕНКО , голова міської організації партії «Наша Україна»:
— Якщо губернатор Ю. Єхануров буде й надалі наполягати на ідеї встановити пам’ятник «святій Катерині», то ми пропонуємо заразом встановити й пам’ятник Чингізхану — від благородного українського й інших народів колишньої Золотої Орди. Крім того, у Дніпропетровську побутують огидні чутки, що підлабузники хочуть поставити пам’ятник дружині Президента, — а це вже пахне політичною провокацією.
Іван ШУЛИК , голова обласної організації Української народної партії (Костенко), начальник управління культури Дніпропетровської облдержадміністрації:
— Йдеться не про Катерину II, а про святу Катерину. Якщо я правильно розумію, вони хочуть поставити її в ніші будівлі Єпархіального центру УПЦ Московського патріарха — це їхня особиста справа, адже не на площі ж. Губернатор сам знає, що йому робити й куди вкладати гроші. Хоча я завжди був проти ідей, які можуть внести сум’яття в розуми. А що, коли завтра хтось захоче перейменувати Дніпропетровськ у Катеринослав?
Ганна ШВИДЬКО , професор кафедри історії України, Національний гірничий університет:
— Хто це вигадав, що свята Катерина — покровителька Дніпропетровська? Вперше про це чую. Насправді була імператриця Катерина II, й місто Катеринослав назвали саме на її честь. Роль цієї правительки в історії України навіть і коментувати не треба.
