Рада визнала примусове переселення українців з Польщі у 1944-1951 роках депортацією

Верховна Рада ухвалила у другому читанні закон щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944–1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки.

Про це стало відомо з картки законопроєкту №2038, пише Рубрика, посилаючись на «Інтерфакс-Україна».

Законопроєкт внесли до Верховної Ради ще у вересні 2019 року з нагоди 75-річчя масового примусового переселення українців, що проживали на території історичних регіонів Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини, Любашівщини та Західної Бойківщини. Більшість із цих регіонів зараз входять до складу Польщі.

Зазначається, що закон розширяє поняття "депортація", поширюючи його на примусове переселення осіб українського походження у 1944-1951 рр. з місць їх постійного проживання на території Польщі на підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської Народної Республіки.

Згідно з законом держава гарантує особам українського етнічного походження, які були примусово переселені з місць їх постійного компактного проживання на території Польської Республіки у період 1944-1951 років, а в разі їх смерті – членам їхніх сімей (чоловік, дружина, діти) право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної їм внаслідок депортації, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, у вигляді одноразової матеріальної допомоги.

Більше про депортацію

У 1944-1951 роках українці зазнали масових депортацій, які проводили радянська та польська влади. СРСР у такий спосіб прагнула подолати український національний рух і зміцнити свою владу на нових територіях, тобто на заході України.

Водночас польська влада також мала це на меті й намагалася асимілювати українське населення серед поляків. Пік депортацій припав на 1947 рік: у квітні-липні цього року тривала польська операція «Вісла», під час якої примусово переселили понад 140 тисяч українців.