Суддя Юрій ВАСИЛЕНКО: Погано, що слово «честь» забуте...

Сьогодні Печерський районний суд столиці розглядатиме позов колишнього судді Апеляційного суду Києва Юрія Василенка проти генерального прокурора Святослава Піскуна про захист честі й гідності. Цей позов суддя у відставці подав після того, як генпрокурор в одному з інтерв’ю назвав дії Василенка стосовно Леоніда Кучми «свавільними» і заявив, що Василенко «міг відкрити справу проти кого завгодно». Так, йдеться саме про того суддю, який у 2002 році, розглянувши звернення до нього низки опозиційних депутатів, виніс протягом двох місяців дві постанови про порушення кримінальної справи щодо діючого тоді президента Л. Кучми. Безпрецедентний випадок на пострадянському просторі. Учора Юрій Василенко був гостем редакції, й кореспонденти «Дня» мали змогу скласти власну думку: хто ж насправді ця людина — просто чесний суддя, «самопіарник, який намагається зробити гучне ім’я за рахунок атак на президента» (так його охарактеризував колишній міністр юстиції Олександр Лавринович), дисидент при колишній владі чи «біла ворона» в суддівському співтоваристві? Згодом, після виходу інтерв’ю з Ю. Василенком у найближчих номерах «Дня», свою думку про цю непересічну людину зможуть скласти і наші читачі.

Що ж стосується порушення справи проти президента Кучми, то Юрій Василенко говорить, що жодним чином не вважає цю «маленьку справу» чимось особливим. А тим більше — не пишається тим, що ухвалив таку постанову. За його словами, він зробив, як і мав зробити суддя відповідно до букви закону. А пишається Юрій Василенко тим, що більше за всіх у колишньому Радянському Союзі виніс виправдувальних вироків, більше за всіх людей звільнив з-під варти...