«Це місце зайняте»
Міністри не поспішають виконувати законОдна з головних тем, які з самого початку нового сесійного тижня обговорюють у парламентських кулуарах, — варто чи не варто вносити зміни до закону, що дозволяє продовжити терміни проведення довиборів до Верховної Ради. Нагадаємо, згідно з нині чинними положеннями, поповнювати депутатський корпус менше ніж за рік до старту наступної парламентської кампанії забороняється. Однак у зв’язку з переходом у виконавчу владу майже чотирьох десятків народних обранців вакантними стали надто багато привабливих парламентських крісел. Із депутатами, які пройшли до Ради за списками, легше: звільнені місця автоматично займають наступні «номери», які чекали своєї черги ще з 2002 року. Наприклад, Блок Юлії Тимошенко кадрову рокіровку провів вельми оперативно. Вже у вівторок місце нинішнього прем’єр-міністра зайняв Віталій Корж. А ось міністри, обрані свого часу в округах, зі своїми депутатськими мандатами розлучатися не поспішають. Сергій Терьохін узагалі відкрито заявляє, що свою «кірочку» нікому не віддасть, оскільки вважає це, мовляв, непорядним стосовно власних виборців. Як міністр фінансів має намір відстоювати їхні інтереси в парламенті, перебуваючи при цьому в Кабміні, залишається загадкою.
У рідній фракції пана Терьохіна — «Нашій Україні» — думки щодо доцільності «подвійних стандартів» розділилися. Одні побоюються, що подальша фракційна діяльність унаслідок втрати 17 «багнетів» може стати менш ефективною. Інші, як, наприклад, Микола Катеринчук, віддають «перевагу скороченню штатів» «війнам із опонентами». За його словами, у звільнених округах можуть балотуватися нинішні опозиціонери, чия присутність у головному законодавчому органі для ослаблої «Нашої України» вельми небажана. Побоювання небезпідставні: про намір дообиратися, якщо це дозволятиме закон, уже заявив лідер Партії регіонів і екс-кандидат на посаду президента Віктор Янукович. За симпатії виборців, за прогнозами експертів, готові позмагатися Сергій Тігіпко, «озимі» Валерій Хорошковський й Інна Богословська, безперечно — Наталія Вітренко та Михайло Бродський etc. А ось Леонід Кравчук каже, що зміни до закону прийняти, звісно, можна, але де гарантія, що вони знадобляться? «Нехай спочатку сумісники здадуть свої мандати, — зазначає він. — Інакше змінимо закон, проведемо довибори і... буде по два депутати на округ?»
Як заявив учора з трибуни голова комітету з питань регламенту та депутатської етики Валентин Матвєєв, заяви про складання з себе депутатських повноважень подали 10 міністрів, які стали депутатами завдяки спискам. Серед їхніх колег, які обиралися за одномандатними округами, законослухняним виявився лише Роман Зварич, усі інші притримують «запасні аеродроми». В. Матвєєв пригрозив порушникам судом (Київським апеляційним). Спікер Володимир Литвин, щоправда, вважає, що «судитися — останній крок», віддаючи перевагу іншому методу — вмовлянням. Утім, приклади Анатолія Толстоухова й Андрія Клюєва, які суміщали посади в Кабміні та в Раді понад рік, а також екс-міністра оборони Олександра Кузьмука дають підстави сумніватися в талантах переконання Володимира Михайловича. Учора скласти свої парламентські повноваження, зробивши тим самим «важливий крок до затвердження верховенства права в Україні», закликав народних депутатів, призначених на посади у виконавчій владі, Президент України Віктор Ющенко.
Проект поправок до Закону «Про вибори народних депутатів України», які б, як виняток, дозволили продовжити термін можливих довиборів, внесли Віктор Пинзеник і Юрій Ключковський. Його розгляд у сесійнiй залі запланований на завтра. Проте настрої, які панують у кулуарах, дозволяють припустити, що навряд чи документ отримає необхідний мінімум у 226 голосів. «Немає сенсу змінювати закон заради двох десятків осіб», — кажуть депутати, додаючи, що подібні ротації, крім клопотів, призведуть ще й до суттєвих бюджетних витрат. Дискусія рухається замкненим колом: сумісники кажуть, що добровільно віддадуть мандати одразу після прийняття поправок, їхні колеги парирують, що проголосують «за» зміни тоді, коли побачать заяви про «зречення»...
КОМЕНТАР
Володимир ФЕСЕНКО, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
— Проблема депутатів-сумісників має кілька причин. По-перше, це певна погана традиція. Представники колишньої опозиції, які стали владою, з легкістю успадковують поганий досвід своїх попередників.
Друга причина має тактичну природу. Річ у тому, що значна частина депутатів, які пішли у виконавчу владу, — це депутати-мажоритарники. А згідно з законом, менше ніж за рік до парламентських виборів не можна проводити довибори в мажоритарних округах. Відповідно, чисельність фракції «Наша Україна» у зв’язку зі складанням із себе повноважень депутатами- сумісниками істотно поменшає. Тобто тут уже впливає такий собі фракційний інтерес.
По-третє, працює ще й психологічний чинник. Позначається певна невпевненість депутатів, які не бажають розлучатися зі своїм мандатом, у своїх силах. Адже, як показує практика, губернаторську посаду, яку отримав той чи інший парламентарій, із легкістю можна втратити буквально через кілька тижнів. Те саме може стосуватися і деяких міністерських позицій. Тому сумісники, від гріха далі, намагаються якнайдовше зберігати за собою депутатський мандат, оскільки неясно, чи вдасться їм надовго затриматися у виконавчій владі.
Сукупність цих причин i зумовлює нинішню ситуацію. Звичайно ж, усе це ненормально. Закон є закон, і він має бути на першому місці. Усі інші причини й інтереси повинні відходити на другий план.