ЩОДЕННИК

26 лютого

Свідомість зберегла картинки нещодавніх президентських перегонів. Деякі з них мають сенс, більший, ніж просто витвір телереклами.

Молодик у кембріджському капелюсі виступає зі словами протесту проти поділу українців на сорти. Він не хоче вважати себе людиною другого сорту, не володіючи в Україні українською мовою. Але, надягнувши відповідний головний убір, він тим самим бажає приєднатись до еліти суспільства, зайняти місце трохи вище, ніж продавець у кіоску або навіть вчитель чи дільничний лікар. Отже, своїм виглядом він сам сповідує поділ людей на «різні сорти» й, напевно, маючи диплом, захоче отримати посаду, яка дозволить окупити витрати на освіту й далі жити далеко не бідно. От тільки як він на цій посаді ставитиметься до простих українців-трудівників, які не мали можливості отримання відповідної освіти? Як до людей другого сорту? А яка якість його освіти, якщо він за цей час не спромігся вивчити рідну, як він стверджує, мову?

Рекламне телебачення — один з видів лохотрону, але, вдумуючись, можна побачити не тільки те, що хочуть показати, але й те, що бажають приховати.