Рукотворний портрет нації...
Більше двох тижнів майдан Незалежності гуртує людей, які хочуть захистити свій вибір. В окремі дні їх набирається від 150 тисяч чоловік (за версією Центру громадських зв’язків Головного управління МВС у місті Києвi) — до 500 тисяч, як стверджують організатори від опозиції. За часів Богдана Хмельницького козацьке військо, яке увійшло в історію України як один iз найвищих проявів національної самосвідомості та міцності національного духу, нараховувало триста тисяч шабель. Тобто, можна вважати, що в центрі столиці нині стоїть ціла армія. Щоправда, армія мирна, яка відкидає насильство, однак сповнена рішучості домогтися мети. А також політичної волі, якої так бракує багатьом вітчизняним політикам.
Мешканцями наметових містечок, а також учасниками політичних акцій на Майдані, Хрещатику, інших площах та вулицях Києва є люди з різних міст та сіл, люди різних професій, соціального статусу, національностей, віросповідань, віку тощо. Чи є вони жертвою політтехнологів? Чи можна було б їх привезти сюди та тримати тут за гроші? За певну суму можна знайти бажаючих постояти на мітингу, пройтися в колоні, пороздавати листівки, можна, звісно, знайти професіоналів-політтехнологів, які вибудують будь- яку теоретичну схему «боротьби за владу». Але за жодні гроші не купиш віри та натхнення, сили духу та впевненості в перемозі. Ці почуття «читаються» на обличчях людей на Майдані. У центрі столиці зараз, як у великому плавильному котлі, «вариться» нова політична нація.
