«Київська формула»

У четвер перший віце- прем’єр-міністр та міністр фінансів Микола Азаров повідомив, що 19 листопада у Москві (за два дні до другого туру президентських виборів в Україні. — Авт. ) відбудеться черговий раунд переговорів у «Групі високого рівня». Нагадаємо, ця структура займається напрацюванням документів для набрання чинності угоди про створення Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану. До 15 грудня роботу над створенням пакету першочергових документів ЄЕП буде завершено, гадає Азаров.

А напередодні було проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Єдиний економічний простір: суть, проблеми і механізми реалізації». Вона відкрилася в четвер і вчора продовжила свою роботу в секціях у курортному передмісті столиці Ірпені (тут знаходиться Національна академія державної податкової служби). Головною дійовою особою на ній був Микола Азаров, хоча спочатку передбачалася і участь посла Росії у Києві Віктора Чорномирдіна, від якого завжди можна чекати екстремальних новин і прозрінь.

Цього разу курйозну, якщо не сказати більше, інформацію журналісти почерпнули із прес-релізу. У ньому йшлося про те, що учасники конференції виносять на обговорення основні проблеми і перспективи формування Єдиного економічного простору у контексті світових глобалізаційних процесів, а також проблеми економічного співробітництва як шлях до зміцнення національної безпеки України... Тему ж виступу М. Азарова було сформульовано таким чином: «Єдиний економічний простір: перспективи валютного союзу». Сенсація!?

Як з’ясувалося пізніше, це дійсно була помилка упорядників (про її причину ми можемо тільки здогадуватися). Азаров же, виступаючи на конференції, говорив без папірця і теми валютного союзу абсолютно не торкався. Та й назва його доповіді насправді звучала дещо інакше: «Єдиний економічний простір: перспективи реалізації проекту». На «виході до преси» віце-прем’єр, відповідаючи на запитання «Дня», поклав руку на серце і зізнався, що не читав написану для нього доповідь, а якби прочитав, то викреслив би там усе, що стосується валютного союзу.

Питання в тому, чи є ця тема «забороненою» лише для слуху сторонніх, тобто журналістів? Судячи з помилки (немає диму без вогню), що потрапила до прес- релізу, таку версію повністю не можна виключити...

Віце-прем’єр, по суті, настирливо пропагував ЄЕП, орієнтуючи свою доповідь не стільки на учасників наукової конференції, які, як мовиться, в курсі, скільки на журналістів, і тому побудував виступ «неформально», щоб «поміркувати про практичні аспекти формування» ЄЕП, наповнення його реальними заходами і змістом.

Азаров нагадав, як жорстко проходили дискусії з ЄЕП у парламенті і, по суті, знову повернувся до полеміки навколо цього питання, приводячи аргументи противників і прихильників цього проекту. При цьому його основний висновок звучав так: внаслідок проведеного аналізу стало абсолютно очевидно, що створення ЄЕП «не віддаляє перспективу європейської інтеграції України, а навпаки — наближає, завдяки зростаючим можливостям нашої економіки, пов’язаних з відкриттям для неї ринків та інтеграції на просторі, який колись був єдиною державою».

Практично те ж саме говорилося і про вступ України у СОТ. При цьому Азаров зупинився на митному союзі у рамках ЄЕП і відзначив, що у СОТ уже і сьогодні входить кілька митних союзів, а недавно, за його словами, СОТ... «проковтнула появу у рамках своєї організації абсолютно нового митного союзу у складі 25 країн ЄС». Азаров розкрив відповідні плани ЄЕП: «Ми домовилися, що кожна країна самостійно вступає до СОТ, а потім у його рамках ми створюємо спільний ринок і виступаємо як єдиний суб’єкт переговорного процесу».

Головний український прихильник ЄЕП проаналізував також протиріччя між його учасниками і прийшов до висновку, що вони зовсім не носять характер непереборних. За його словами, «ми з росіянами провели цілий раунд закритих переговорів і, нарешті, буквально в останні дні встановили, що жодних серйозних розбіжностей немає». Азаров повідомив, що сторонами вироблено компенсаційну форму, що дозволяє врахувати різницю у ставках ввізних митних зборів. «У рамках спільного ринку ми елементарно знайдемо можливості для компенсаційних угод», — сказав Азаров, але згодом не дав конкретної відповіді на запитання журналістів про товарні групи, до яких можуть застосовуватися подібні заходи. «Різниця у заходах тарифного захисту наших країн повністю компенсується за рахунок розширення ринку», — упевнений віце-прем’єр.

У той же час Азаров запевняв, що українська економіка перебуває сьогодні на рівні, що не дозволяє реально інтегруватися до Європи. «Так, ми хочемо, так, ми налаштовані, але для цього ми маємо пройти певний етап у своєму розвитку», — сказав він. За твердженням віце-прем’єра, проект ЄЕП «передусім економічний). «Жодні оборонні і навіть політичні питання не стояли і не стоять на порядку денному наших переговорів».

Як «козирні» приклади перспективності ЄЕП Азаров, звичайно, послався на скасування вивізного ПДВ на російські нафту і газ, на можливі спільні дії в сфері створення сучасних літальних апаратів і на гуманітарний аспект відносин з Росією, де, зокрема, недавно було продовжено термін реєстрації громадян України при їх приїзді до цієї країни.

Говорячи про узгоджений в ЄЕП підхід відносно різношвидкісного і різнорівневого включення його учасників у роботу цього об’єднання (так звана київська формула), Азаров відзначив, що «за цією формулою дехто побачив можливість поховати ЄЕП». За Азаровим, згідно з цією формулою, кожна країна самостійно визначає час і обсяг приєднання до тих чи інших інтеграційних угод, але це «не має перешкоджати іншим країнам ЄЕП у повній мірі реалізовувати свої інтеграційні наміри»... І ще раз уточнив, що «міра просунутості (в України вона найнижча) не має заважати нам в Україні реалізовувати свої національні інтереси, обираючи час приєднання...».

Що ще може перешкодити?

Можливі персональні зміни у політичній еліті України не призведуть до відмови від участі країни в ЄЕП, заявив Азаров. «Ця ідеологія відповідає, передусім, економічним інтересам України, тому вона у меншій мірі залежить від політичних реалій і політичних персонажів в Україні», упевнений віце-прем’єр, хоч і припускає, що «динаміка створення ЄЕП може на певному етапі сповільнитися, однак її у будь-якому випадку буде реалізовано».

Відповідно до загального задуму акції Азаров з’явився не тільки як творець простору, але і як основоположник українського економічного зростання. Він з оптимізмом дивиться на рік поточний, і упевнений, що інфляція за його підсумками не перевищить 9,5%. Він наполягає на своєчасному прийнятті бюджету (оптимальна дата 10—15 грудня) і повідомляє, що уряд збирається переглянути прогноз головних макроекономічних показників на 2005 рік. Зокрема, зростання реального ВВП наступного року, як вважає віце-прем’єр, може бути на 20 млрд. гривень вищим, ніж планувалося, і становитиме 400 млрд. грн. У результаті і фонд зарплати виросте, як мінімум, на 10 млрд. гривень. Він запевняє, що у 2005 році пенсійний фонд отримає дотацію з державного бюджету, а у 2006 роцi він у ній уже не матиме потреби. Азаров остаточно «закриває» тему кризи на готівковому валютному ринку і говорить про те, що як урок із нинішньої ситуації, уряд вживе заходів для розвитку внутрішнього ринку, особливо таких товарів широкого вжитку, як телевізори, холодильники і т.д., а якщо цього буде недостатньо — лібералізує імпорт споживчих товарів в Україну.

Піти на такі кроки уряду, дійсно, дозволяє позитивне сальдо торгівлі України товарами. У січні—вересні 2004 року воно становило $3150,5 млн., що у 8,6 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це — при недіючому ще ЄЕП. Час покаже, чи знайде Україна у ньому нові привабливі ринки чи ж лише законсервує таким чином низьку конкурентноздатність своїх товарів на ринках Європи й Америки...