Плата за страх

Страховий ринок в Україні переживає справжній бум. Остання фішка багатих людей — «полювання» за діючими страховими компаніями, купувати які в будь-якому разі дешевше і менш клопітно, ніж відкривати і, головне, ліцензувати нові. Це на руку автомобілістам. Їм, попри те, готові вони до цього чи ні, обіцяють найнижчий базовий тариф страхування цивільно-правової відповідальності в Європі. А на додачу — прищеплюють дбайливе ставлення до пішоходів і дають захист від самих себе. І всі ці радощі життя вже з 1 січня, коли почне діяти закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників авто. А поки що лише один із п’ятьох українських водіїв має страховий поліс.

Утім, обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності в Україні існує ще з 1997 року, але досі був відсутній механізм контролю за його дотриманням. Законодавство, звичайно ж, передбачало страховий поліс у водія, а міліція мала право перевіряти його наявність. Але не більше. Права карати за відсутність поліса не було, тобто, простіше кажучи, цей найважливіший документ не був серед обов’язкових. Згідно з новим законом, у разі відсутності страхового поліса водію доведеться платити штраф, тобто у дорожні розбірки вноситься елемент цивілізованості.

Щоправда, відповідальність водіїв на цьому етапі оцінюють (в очікуванні раціональніших пропозицій) у 100 грн. ($18 — 19). На думку президента страхової компанії «Скайд-Вест» Андрія Перетяжка, базова ставка має бути не нижча за $50. Тоді можна буде говорити й про мінімальну розумну рентабельність бізнесу страховиків.

А поки триває суперечка через тарифи, кількість ДТП зростає. Лише за перше півріччя в Україні сталося близько 19 тисяч аварій і загинули понад 2,5 тисячі чоловік і 23 тисячі травмовані.

Ясно, цивільна відповідальність необхідна, і насамперед для того, щоб захистити потерпілих. Але у страховиків, і це зрозуміло, все ще жевріє надія заполучити її в свої руки якомога дорожче. А поки ніхто ще не знає, скільки коштуватиме страховка (в Росії в 2003 році вона становила до ста доларів для фізичних осіб і понад сто — для юридичних. У нас розмова йде про 100 гривень для фізосіб). Страховики також не знають про суми очікуваних премій, хоча ще наприкінці липня президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк заявляв, що в 2005 році страхові компанії України отримають від обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспорту близько $150 млн.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) організувало напружену роботу в 11 робочих групах, які обговорюють цю проблему. Проте досі немає ні тарифів, ні форм договорів, що засвідчують відповідальність. Ніхто не бачив і умов ліцензування страхових компаній. У стадії розробки, як відзначив президент МТСБУ Володимир Романишин, перебувають і проект порядку й умов формування централізованих резервних страхових фондів, і система їхнього контролю.

«Я думаю, до кінця цього року МТСБУ, весь страховий ринок України буде готовий до введення цього виду страхування, і населення сприйме його як необхідність, продиктовану часом», — упевнений Романишин. Природно, страхуванням відповідальності автомобілістів займатимуться компанії, які пройшли ліцензування і входять до МТСБУ (їх сьогодні 113).

До прийняття Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зі слів президента Ліги страхових організацій України Олександра Філонюка, йшли майже 10 років. Закон отримали чудовий, соціально спрямований. Згідно з ним, розповідає Філонюк, обов’язковий ліміт відповідальності страхувальника за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 25,5 тисячі гривень, а у випадку смерті чи важких травм — 51 тисячу гривень.

Експерти «Дня» допускають, що введення обов’язкового страхування може супроводжуватися різними негативами: від страхового шахрайства обох сторін до прихованого опору не дуже багатих автомобілістів, які досі їздять на «Запорожцях» і «Жигулях» радянського випуску. Але безперечним позитивним чинником стане прихід у країну нового масового інвестора — автомобіліста, гроші якого можна буде з розумом використати для підйому економіки. Якщо лише вони не підуть для перестрахування за кордон...