Київ, який ми втрачаємо

У приміщенні галереї «Акварель» відкрилась виставка живопису відомого українського майстра пензля Валерія Франчука «Тиша старого міста».

Цього разу художник представив роботи, написані за останні вісім років. На полотнах немов оживають вулиці, сквери, провулки, будинки Києва: Лук’янівка, Святошин, Поділ... У картинах зафіксовано різні настрої природи, фрагменти буденного життя нашої столиці. Франчук використовує фарби різних кольорів, але перевагу дає зеленому, червоному й білому. Це не замальовки, а картини- роздуми, дивлячись на які глядач зупиняється, починає пригадувати: чи бачив він цей дім, дерево? Неначе знайомі місця, але в майстра свій особливий погляд, кут зору. Навіть буденні речі в нього виходять особливо. Картини В.О.Франчука можна пізнати по його власному почерку. До них завжди хочеться знову повернутися, уважніше придивитись. Якась магія іде від творів Валерія Олександровича. У кожному новому циклі художник знаходить особливу поетику, стилістику. Твори Франчука метафоричні, знакові, в кожному свій код, своя краса, своя загадка. Наприклад, «Сум’яття». На картині зображений будинок на тлі темного неба, похилений стовп — усе в червоно-чорних відтінках. І повіяло на глядачів, навіть у липневу спеку, холодом.

Одну з останніх своїх робіт В. Франчук назвав скептично-іронічно «Щаслива» і поставив знак питання. Як признався художник на відкритті виставки, років п’ять тому в його домашньому акваріумі жило багато різних рибок. Одного разу до нього прийшов неприємний гість. Після того візиту всі рибки здохли. Це так засмутило господаря, що він вирішив більше ніколи не мати риб. Але кілька місяців тому приснився Валерію Олександровичу величезний акваріум. Потім сон повторювався ще кілька разів. І вирішив художник намалювати той акваріум, але лише з однією рибою. Чи щаслива вона в самоті?

Твори Франчука завжди мають філософській підтекст. Вони викликають роздуми. Переконатися в цьому ви можете самі, якщо завітаєте в галерею «Акварель». Виставка триває до 9 серпня.

ДОВІДКА «Дня»

Валерій Франчук народився 1950 року в селі Зелена, що на Хмельниччині. Коли йому було 36, він закінчив Київський державний художній інститут. Дипломну роботу зробив під керівництвом Андрія Чубикіна й Миколи Компанійця. З 1983 р. бере участь у художніх виставках. Його роботи зберігаються в багатьох музеях і приватних колекціях. Валерій Олександрович — член Національної спілки художників України.