«Помилки» антикризи

Більше половини підприємств Житомирщини працюють збитково. Катастрофічними темпами зростає дебіторська і кредиторська заборгованість суб’єктів господарювання – остання вже досягла 11 мільярдів гривень. Із початку року різко збільшилась кредиторська заборгованість підприємств, які працюють на підставі Закону «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області».

Такі невтішні дані оприлюднив на засіданні колегії облдержадміністрації перший заступник губернатора Микола Присяжнюк. При цьому він зауважив, що певні структури і особи, яким доручено керувати роботою підприємств-боржників в процесі санації, ведуть справу до їхнього банкрутства і найшвидшого розпродажу майна та інших активів. За його словами, така практика набула загрозливого розповсюдження, незважаючи на Закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Станом на червень нинішнього року, спираючись на згаданий закон, в області було порушено більше 1000 справ про банкрутство. Вже ліквідовано 370 підприємств. Санацію (тобто оздоровлення діяльності) пройшли лише 33 підприємства, а мирову угоду з кредиторами уклали близько 100 фірм. Загалом, наголосив Присяжнюк, проблема банкрутств, більшість із яких має всі ознаки фіктивних, спрямованих на заволодіння майном за вельми низькими цінами, є типовою для країни, що пов’язано з недосконалості законодавства.

Чи є вихід? Голова облдержадміністрації Сергій Рижук заявив, що із Житомира до Кабміну і Верховної Ради будуть направлені пропозиції стосовно удосконалення законодавства. В той же час, підкреслив він, це не виключає необхідності на місцях практично оволодівати діючим законодавством, а також готувати і пропонувати на посади арбітражних керуючих компетентних місцевих фахівців. Коментуючи ситуацію «Дню», Присяжнюк зауважив, що невдовзі очікуються дієві рішення з боку Мінекономіки, інших урядових структур із впорядкування роботи арбітражних керуючих та вирішення інших нагальних питань щодо підприємств-боржників. Проте в регіоні, із його слів, шукатимуть власні важелі впливу на ситуацію. Одним із них, на думку першого віце-губернатора Житомирщини, може стати призначення на підприємства, що втратили платоспроможність, кризових менеджерів (або команд таких менеджерів) з числа досвідчених керівників тієї чи іншої галузі. Слід, однак, зауважити, що кризових менеджерів, здатних працювати в умовах жорсткої, часто недобросовісної конкуренції, обмаль не лише в регіоні, а й в Україні. А ще менше тих, хто здатен встояти перед спокусою тіньового збагачення завдяки різним схемам цілеспрямованого доведення підприємств до банкрутства. Це, на жаль, є національною особливістю ведення бізнесу в цій сфері.