Уряд обіцяє селянам 45% рентабельності
Кабінет Міністрів збирається знову втрутитися в ринок нафтопродуктів. Аграрний віце-прем’єр України Іван Кириленко заявив, що уряд ініціюватиме зустріч із провідними нафтотрейдерами. Метою переговорів стане укладення нового договору з операторами ринку про фіксування цін на дизельне пальне для сільгосптоваровиробників на період збиральної кампанії. Подібні дії уряду продиктовано побоюваннями того, що традиційне сезонне зростання цін на пальне в період збирання врожаю накладеться на поточне підвищення цін на нафту та нафтопродукти. А це, своєю чергою, вплине на додаткове збільшення собівартості виробництва зерна та проявиться у зростанні цін на хліб. На міжнародній конференції «Зернова індустрія-2004» уряд і бізнесмени спробували передбачити, яким буде цей маркетинговий рік для галузі.
За словами Івана Кириленка, стрибок цін на пальне відбувається щоразу, коли в сільському господарстві починається якась серйозна кампанія. В уряду немає претензій до нафтотрейдерів із приводу виконання взятих ними на себе зобов’язань продавати на потреби посівної пальне за фіксованою ціною — 1700 грн./тонна. Зараз ціна дизельного пального на ринку зросла до 2220 грн./тонна. Уряд вважає, що ціна хліба більше не повинна зростати. Моніторингом ринку нафтопродуктів займатиметься Міністерство аграрної політики. Аграрії вважають, що ідея забезпечити збиральну кампанію «пільговим» пальним сама по собі є доброю, але її реалізація залежатиме від того, наскільки своєчасно й чітко буде виписаний механізм його закупівлі. Минулого року трейдери деякий час не відвантажували господарствам солярку, мотивуючи це тим, що немає ніяких гарантій щодо реального використання цього пального на сільгоспроботах, а не продажу за вільною ціною на ринку. Крім того, були певні проблеми з доставкою та обсягами. Якщо й збирання врожаю затягнеться, то і врожай, і прибутки можуть стати меншими. Своєю чергою, експерти ринку нафтопродуктів зазначають, що урядові давно час вигадати інші механізми регулювання ринку, крім грубого втручання у цінову політику компаній. Наприклад, враховуючи привізне походження більшої частини нафти, можна було б запровадити постійне сезонне мито на імпорт нафти та нафтопродуктів із подальшим перерозподілом додаткових коштів на компенсацію витрат аграріїв.
Побоюючись зростання цін на хліб, уряд, проте, готується й до протилежного: обвалу цін на зерно та, знову ж таки, зниження прибутків селян. А грошей цього року аграрії повинні заробити багато. Якщо вірити Іванові Кириленку, то заходи, прийняті урядом, мають забезпечити ринкову ціну продовольчої пшениці 750 — 800 грн./тонна. 45% рентабельності! З таким прибутком українські виробники зерна ще не працювали. Головними гарантіями такої рентабельності служать наміри уряду викупити в період збору врожаю 3 млн. тонн зерна. (1,5 млн. т — регіональні ресурси, 1 млн. т — державний резерв і 500 тис. т — заставні закупки). За словами Кириленка, Кабмін вирішив створити піврічний резерв зерна для проведення в разі необхідності інтервенційних операцій на внутрішньому ринку з метою недопущення повторення продовольчої кризи. Сьогодні ціна продовольчої пшениці на внутрішньому ринку доходить до 1180 грн./т. «Знявши» в період максимальної пропозиції певну частку врожаю, Кабмін сподівається не допустити сезонного перегріву та обвалу ринку. І все ж кривдити трейдерів Кабмін не збирається.
Плани уряду із забезпечення прибутку всім учасникам процесу можуть обвалитися в разі напливу дешевшого зерна чи борошна з Росії чи Казахстану. Очікується, що з урожаєм у цих країнах буде все гаразд. І обсяги посівів — великі. В уряді України проявляють обережність і поки що не озвучують навіть попередніх обсягів майбутнього експорту зерна. За словами Івана Кириленка, головне завдання — забезпечити спокій на внутрішньому ринку. Для цього потрібно близько 12 млн. тонн продовольчої пшениці. Потреба країни в зерні оцінюється шість-сім млн. тонн на рік, але, на думку віце-прем’єра, це в тому випадкові, коли на обліку кожне зернятко. Говорити про експорт можна буде при досягненні врожаю пшениці 20 млн. тонн. Нагадаємо, що кризового 2003 року врожай був трохи більшим за 20 млн. тонн. Самі українські зернотрейдери настроєні оптимістичніше та вже ведуть переговори щодо експорту майбутнього врожаю. Росіяни, як завжди, пропонують об’єднати зусилля. За словами віце-президента Російської зернової спілки Олександра Корбута, вже ведуться попередні переговори про створення єдиного експортного пулу для вигіднішої роботи на третіх ринках. Можливі учасники зернового пулу — компанії України, Росії та Казахстану. Пункт про створення такого пулу включено навіть до переліку питань, підготовлених до обговорення на найближчих переговорах про подальшу долю ЄЕП.
