Харківська арт-атака
«Столичний експрес», що триватиме до 10 травня, представляє на розсуд столичних поціновувачів мистецтва силу- силенну проектів молодих, або не дуже, ідейних людей. Стартував «Експрес» зі станції «скульптурні герої» і розмістив у межах Музею сучасного мистецтва «Совіарт», що на Андріївському узвозі, і клубу-галереї «К11» по вулиці Костельній авторські роботи трьох відомих скульпторів України: Володимира Кочмара, Ганни Іванової та Олександра Рідного. Якщо перший подорожує завдяки експозиції «Подорож», жінка намагається «Дістати до неба», то Рідний наважився показати свої «Речі для себе» широкому загалу.
Переможець рейтингу Асоціації арт-галерей України (2000, 2002, 2003 !) в номінації «Найкращий скульптор», постійний лауреат міжнародних скульптурних фестивалів Олександр Рідний, по-перше, вміє напрочуд позитивно шокувати, по- друге, змусити здивуватись, що побачене в «Совіарті» — не закордонне, а наше.
У чому ж творча унікальність Рідного? Хоча б в тому, що скульптури із «Речей для себе» наштовхують на думку, наче його мистецтво в стилі «рубанути сокирою по голові». У повному розумінні сказаного. В першу чергу, у вас буде таке сильне враження від побаченого. Крім того, ця експозиція автора з елементами неприхованої жорстокості, цинізму та чорного гумору. От тільки жодна з вказаних характеристик не навіює депресивного настрою, швидше, навпаки. Кожен, хто побачить роботу «Дзеркало» на власні очі, буде в неймовірному захопленні від неї : постать лижника, якому в череп всадили величезний кухонний ніж — лезо якого і є тим самим дзеркалом. От тоді і розумієш, що така мистецька жорстокість є лише елементом по-справжньому стильних скульптурних об’єктів. До речі, варіації на тему «Дзеркало» тривають. Ще одна робота — той самий величезний ніж, обрамлений на ручці ніжною рожево-чорною тканиною, і цнотливо поставлений в куток кімнати. Мовляв, роздивляйтеся себе, практикуйте нарцисизм, от тільки страшнішим за саме дзеркало може бути лише відображення у ньому, отож, вчіться сприймати різні форми мистецької краси. І той, хто ідеї Олександра Рідного оцінить, з радістю сяде працювати за «Стіл-раб» — закуту у кайдани людину, — повісить над своїм ліжком маленьке тільце чоловічої статі, розрубане навпіл величезного, знову ж таки, розміру сокирою на жіночих грудях. Аби доповнити свій затишний домашній інтер’єр мистецькими об’єктами, непогано б було затягнути улюблені комфортні крісла до ломбарду, звільнивши місце для «Сідала» Рідного. Це — тіло старої людини, передбачливо затягнене дерматином і затягнуте мотузками.
Зрештою, продовжувати перелік «вбивчих» скульптур можна. Та чи варто? Уявити подібні речі не дозволить навіть найкраща розповідь красномовних очевидців, не до кінця справляться з цим завданням якісні фото. Залишається кидати буденні справи і бігти у напрямку до узвозу, бо «Столичний експрес» дуже скоро відправиться у харківське депо, а ви ризикуєте так і не зрозуміти, що таке один з найкращих проектів сучасного мистецтва в Україні.
