Новий стиль бізнесу

Незабаром буде підписано договір про співпрацю між Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції й Українським фондом підтримки підприємництва. Відповідно до нього УФПП візьме безпосередню участь у здійсненні широкомасштабної програми з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва, ініційованої 2000 року Президентом України. Програма отримала назву «Українська ініціатива». Реалізовувати її доручено Міжвідомчому центру з організації перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва при Мінекономіки України (МЦПК) і його регіональним робочим групам. Розрахована на період до 2007 року, програма дозволяє українським підприємцям підвищити свою професійну кваліфікацію у вищих навчальний закладах на бюджетні кошти, а також стажуватися у провідних європейських фірмах за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги. УФПП отримає можливість самостійно формувати частину навчальних груп, укладати договори з вузами. Фонд також фінансуватиме навчання за програмою. Зусилля Фонду будуть спрямовані на залучення через регіональні фонди на навчання найбільшої кількості підприємців. УФПП також збирається брати участь у семінарах, конференціях, симпозіумах і тренінгах, що проводяться МЦПК, міжнародними організаціями та країнами-донорами. Особливу допомогу, включаючи фінансову, Фонд збирається надавати підприємцям у вивченні іноземних мов, щоб підвищити їхні шанси поїхати на стажування за кордон. У свою чергу Мінекономіки бере на себе організацію й фінансування стажування за кордоном випускників із груп УФПП.

Програма має ексклюзивний характер, оскільки орієнтована на новий елемент освітніх послуг — перепідготовку управлінців-практиків. Навчання підприємців у напрямках «Менеджмент» і «Економіка та підприємництво» довірено дев’яти вітчизняним вищим навчальним закладам, що пройшли конкурсний відбір. Пройшовши там шестимісячне (очне) або десятимісячне (очно-заочне — модульне) навчання, слухачі здобудуть глибокі теоретичні знання і навички практичної роботи. Після завершення навчального курсу (відповідно 1800 і 2400 академічних годин) вони захищають дипломні роботи, здають випускні екзамени й отримують дипломи про другу вищу освіту. Одночасно з вивченням економічних дисциплін управлінці вдосконалюють свої знання в одній з іноземних мов (200 і 300 академічних годин), створюючи трамплін для участі в другому етапі програми — стажуванні за кордоном.

Протягом 2001—2003 років перепідготовку пройшли понад 700 фахівців. Багато це чи мало? Якщо виходити з того, що програмою передбачалося щороку навчати 1,5 тисячі людей, то це крапля в морі (для порівняння: в Росії, яка почала, щоправда, аналогічну програму на чотири роки раніше, щороку навчаються 5 тисяч людей). Стримуючим чинником — що вже традиційно — є фінансування. Вчитися можуть не більш як 350 людей на рік. Як повідомив «Дню» начальник управління єврорегіональної співпраці Мінекономіки України Валерій Бесараб, нині в «черзі» на перепідготовку «стоять» приблизно 800 людей. Однак підвищити кваліфікацію управлінців від бізнесу можна не лише за рахунок коштів держбюджету. Деякі регіони, за словами В. Бесараба, зробили цього року «великий крок уперед», самостійно профінансувавши навчання своїх фахівців. Крім того, міністерство дозволило уповноваженим вузам приймати на навчання слухачів-контрактників, делегованих приватними фірмами (при цьому умови приймання й вартість навчання — 2400 грн. — залишаються незмінними). Щоправда, хоч як це дивно, жодна велика компанія досі не виявила бажання підвищити професійний рівень своїх працівників. Щоб якось залучити «грандів» бізнесу до участі в програмі, міністерство нещодавно навіть звернулося по допомогу до УСПП. «Це означає, що вітчизняний великий бізнес сьогодні не розвивається — інакше не поясниш, — вважає В. Бесараб. — Адже успішне його веденння безпосередньо залежить від рівня професіоналізму керівників». За кордоном цю просту істину зрозуміли давно. За словами В. Бесараба, в багатьох країнах законодавче закріплене відрахування 1% прибутку підприємств на перепідготовку кадрів.

Не викликає сумнівів і ефективність другого етапу програми — дво- і тримісячного стажування в закордонних фірмах (усі витрати приймаюча сторона бере на себе). До цього етапу можуть підключатися як фахівці, які вже пройшли перепідготовку, так і менеджери з «вільного ринку». Основні критерії відбору — вища економічна освіта, досвід роботи не менш ніж два роки, вільне володіння іноземною мовою, вік до 40 років. Важливо й те, зазначив В. Бесараб, що це можуть бути фахівці будь-якого профілю, включаючи ЗМІ. Винятком є лише військовослужбовці, лікарі та вчені. Відбір претендентів проводиться за багатоступінчастою системою, починаючи з регіонального рівня, але вирішальне слово залишається за замовниками — представниками закордонних компаній. За даними Мінекономіки, кожний третій підприємець повертається додому з конкретними планами на майбутнє: він або відкриває в Україні представництво іноземної фірми, або привозить контракт на ділову співпрацю з нею. «Крім того, люди отримали новий багаж знань, вони зіткнулися з реальною ринковою економікою в її, можна сказати, цивілізованому вигляді. Для багатьох це означає надалі різку зміну стилю ведення свого бізнесу», — сказав В. Бесараб.

На жаль, величезні можливості, закладені в цій частині програми (річний обсяг допомоги — 3 млн. євро!), реалізовуються лише частково. Протягом трьох років стажування на підприємствах Німеччини, Франції, Норвегії, країн Євросоюзу за програмою Tacic MTP пройшли 202 менеджери, що, за словами В. Бесараба, дуже далеко від створення критичної маси управлінців, покликаних прискорити розвиток бізнесу в країні. Проблема полягає в тому, що в Україні важко знайти бажаючих вивчати закордонний досвід, а оскільки квота залишається невикористаною, західні партнери вносять у неї корективи в бік зменшення — добре, що в сусідній Росії попит на стажування перевищує пропозицію (за кордоном уже побували 8 тис. росіян). На думку В. Бесараба, хронічний недобір українських стажистів найменше пов’язаний зі знанням іноземних мов — поліглоти серед підприємців, звісно, є. Однак до них або не доходить інформація про можливості безкоштовно «набратися досвіду» за кордоном (детальніше з нею можна ознайомитися на сайті Мінекономіки www.me.gov.ua), або керівники фірм свідомо не відпускають на стажування управлінців середньої ланки. «Наприклад, зараз ми не можемо набрати групу в складі 20 осіб для стажування в Німеччині», — пожалівся В. Бесараб.