Екзамен в умовах, наближених до бойових
Весна в 169-му гвардійському Звенигородському навчальному центрі починається з випускних екзаменів. З 15 по 26 березня близько п’яти тисяч курсантів доводять свою профпридатність на плацах і полігонах. Сьогодні тут готують молодших фахівців за 87-ма спеціальностями. Практичні навички відпрацьовуються на танкодромі, вогневих рубежах, військовому стрільбищі, спортивних майданчиках. До приймальної комісії військові запросили й журналістів.
Усе починається з перевірки фізичної підготовки. Норма в підтягуванні на перекладині залишилася колишньою — 12 разів. Ті, хто не «дотягнув», можуть реабілітувати себе в бігу на 100 м і 3 км (сила компенсується швидкістю) — залік складається із сукупності результатів з трьох дисциплін. Крім позитивних оцінок, команда-переможець отримує в нагороду торт. Друга частина підготовки — стройова. На плацу в рамках складання екзамену зі стройової підготовки окремо оцінюють зовнішній вигляд курсантів і підхід до командира. У парку військової техніки механіки екзаменуються на знання бойових машин — від характеристик колеса бронемашини до запуску двигуна.
Поле тактичної підготовки зустрічає димовою завісою. Біля замаскованого таким чином танка екіпаж дезактивує машину від радіаційного та хімічного забруднення. Тут важливою є не швидкість, а чистота (в прямому значенні цього слова). Екзамен вважається складеним тільки після того, як на бронемашині не залишиться найменшого сліду від забруднення. Поряд на швидкість одягають загальний захисний костюм. Якщо тут не вклався в залікові три хвилини, вже й нікому буде дезактивувати техніку. Також на тактичному полі екзаменують зв’язківців і саперів. Досвід Афганістану та інших конфліктів показав, що цікавість може коштувати життя: міни- пастки можуть підстерігати в найнесподіваніших місцях — це дитячі іграшки, кинута зброя або вхідні двері. А екзамен складається виключно з першого разу — саме стільки може помилятися сапер. Якщо додати до цих дисциплін евакуацію пораненого з бронемашини та спорядження танка боєприпасами, то отримаємо повну картину екзаменаційної програми на тактичному полі.
На гвардійському танкодромі 931-го навчального механізованого полку здійснюється підготовка механіків-водіїв. Після тренажерів і виконання нормативів 1300 механіків-водіїв здають водіння. На маршруті завдовжки в 5,5 км треба подолати мінне поле, протитанковий рів, вирви після артилерійського вогню, колійний міст. «Механік-водій БМП відповідає за життя командира, навідника й шістьох десантників. Неточність на будь- якій ділянці ставить під удар весь екіпаж. Тому помилка на екзамені оцінюється в два бали», — сказав «Дню» командир 931-го механізованого полку підполковник Олександр Доманський. Після розмови з підполковником якість водіння командиром полку та «принади» перебування «на борту» БМП вдалося відчути на власному вестибулярному апараті. Заревівши мотором, тринадцятитонна махина легко покотилася полігоном. Усі перешкоди підполковник подолав за іграшку — по пояс висунувшись з БМП. Колегу-журналіста на місці командира добряче присипало піском з-під траків. Заглушивши мотор, О. Доманський сказав: «Це не залікова дистанція, а тільки невеличка прогулянка на БМП. Перед екзаменом курсанти повинні накатати по 90 км. Чим більше практики — тим більше впевненості». Один із найкращих курсантів 1 ї ротиДмитро Озерний хотів потрапити в десантники, хоча до армії був саме механіком. Нині він не шкодує про розподіл і не уявляє себе ніде в армії, тільки «за штурвалом» БМП.
На стрільбищі оператори танків Т-64 і Т-72 уражали стаціонарні й рухомі мішені з усіх видів озброєння. Жоден із «противників» на полігоні не вцілів. Заступник начальника 169-го навчального центру полковник Юрій Думанський сказав «Дню»: «Боєприпасів і техніки достатньо для виконання всієї програми підготовки. Ресурс дозволяє використати її в тренуваннях». Він також зазначив, що вся техніка проходить планові огляди й на вогневі позиції виходить, відповідаючи всім вимогам безпеки.
Залишилося додати, що упродовж останніх років служба в армії стає відкритішою й тому привабливішою. Підтвердженням цього є той факт, що нині в 169-му навчальному центрі проходять службу 152 солдати з вищою освітою. Не таємниця, що зовсім нещодавно однією з причин вступу до ВНЗ було бажання «закосити» від армії. Проте військові занепокоєні тим фактом, що сьогодні одна третина призовників приходить на службу з неповних сімей, а багато хто з курсантів до служби вже встиг спробувати наркотичні речовини й алкоголь. Тому при призначенні на службу проводиться серйозна робота групи професійного психологічного відбору.
Після екзаменів голова комісії, заступник головнокомандувача Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Григорій Дячук заявив: «Загалом комісія зазначила, що навчальний центр впорався з покладеними на нього завданнями. Фахівці з 57-ми спеціальностей показують непогані теоретичні й практичні навички. Думаю, що молодші фахівці, які прийдуть у війська, справляться з покладеними на них завданнями».
