Освіта проти еміграції
Після досить бурхливих міграційних хвиль початку 90-х років минулого століття, коли спостерігався, з одного боку, масовий відтік за кордон жителів Житомирщини, а з другого — на її землю поверталися мешканці республік колишнього СРСР, в області останніми роками спостерігається певна стабілізація співвідношення (поки від’ємного) між прибулим і вибулим населенням. Так, згідно з інформацією, що надала «Дню» начальник відділу демографії Обласного статистичного управління Тетяна Волинчук, у 2003 році в розрахунку на 1000 жителів частота міграційного скорочення становила 1,8 особи проти 1,7 особи в 2002 році. У абсолютних цифрах це означає, що минулого року на Житомирщину прибуло 8739 осiб, а вибуло за її межі 11240 жителів. Тобто за рахунок міграційного руху населення регіону скоротилось на 2501 особу — це на 125 чоловік більше, ніж у 2002 році, та майже 18% загального зменшення чисельності мешканців області. До інших країн звідси виїхало 1457 осіб (1162 старші 16 років), iз них до країн далекого зарубіжжя — 498 осіб, у той час як з останніх прибуло всього 36 осіб.
Утім, як Т.Волинчук, так і заступник начальника відділу в справах національностей, міграції та релігій облдержадміністрації Антон Бездітко, з яким «День» теж мав розмову, вважають, що наведені цифри є відбитком тільки офіційно задокументованих переміщень людей на тривалі терміни проживання й здебільшого не враховують відносно короткочасні виїзди або приїзди їх iз метою, наприклад, отримання освіти чи стажування. І, зрозуміло, не відображають неофіційну або, іншими словами, нелегальну міграцію. За словами А.Бездітка, особливу тривогу викликає міграційне скорочення людей з вищою, незакінченою вищою та середньою спеціальною освітою, яке в минулому році в межах Житомирщини склало 339 чоловік. На його думку, це негативно вплине на кадровий потенціал області, оскільки її терени залишають готові фахівці. Проте, вважає автор, бурхливий розвиток мережі вищих навчальних закладів, передусім приватних, що спостерігається останніми роками на Житомирщині, здатен не тільки знівелювати кадровий негатив еміграції спеціалістів, але й породити проблеми з працевлаштуванням дипломованих фахівців, які вже зараз стають усе відчутнішими.
