Дивне рішення

Уже кілька днів Україна перебуває під пильною увагою міжнародної медичної громадськості. Такого різкого «перепаду температур» у взаємовідносинах із Глобальним фондом із боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією (він, нагадаємо, затвердив заявку України на суму в 92 млн. доларів терміном на п’ять років для реалізації проекту «Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні») не чекав, напевно, ніхто. Проте сталося так, що Фонд вирішив припинити допомогу Україні та повідомив про це рівно через рік після підписання в Женеві перших грантових угод з МОЗ. Тоді українська сторона в особі міністра Андрія Підаєва заявила, що «дотримуватиметься курсу інтенсивного партнерства у відповідь на розвиток епідемії». А крім того, дуже пишається тим, що удостоєна честі бути членом правління Фонду.

Наприкінці січня представники секретаріату організації приїхали до України, щоб з’ясувати, як «спрацювали» 7,5 млн. доларів, які вони вже встигли перерахувати. Офіційне резюме виявилося досить різким: поставлених цілей навряд чи вдасться досягти, якщо програму і надалі здійснюватимуть через затверджених раніше основних реципієнтів. Причина — з перерахованих 7,5 млн. доларів країна витратила трохи більше 740 тисяч. І це, на думку Фонду, свідчить про те, що до квітня 2005 року країна не зможе продемонструвати свої досягнення.

З іншого боку, в тій самій офіційній заяві зазначалося, що хоч якісь шанси в України все ж залишаються. «Ми розуміємо, що ваша країна потребує грошей, — заявив директор Фонду Річард Фічем, — отже, питання полягає лише в тому, щоб вжити заходів і повернути програму в потрібне русло». Крім того, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі він наголосив, що припинення фінансування стане своєрідним уроком — у майбутньому вона посприяє ефективнішому використанню коштів.

Очевидно, урок призначався МОЗ. Притому, що одержувачами грошей в Україні були ще ПРООН і Український фонд боротьби з ВІЛ- інфекцією, претензії виникли саме до основного медичного відомства. Мовляв, процес прийняття рішення тут надто бюрократизований, а Глобальний фонд — фінансова інституція, яка прагне до ефективного використання коштів і досягнення результатів.

Офіційного коментаря вiд МОЗу поки що не було. Але, як стало відомо кореспонденту «Дня», тут мають власну думку стосовно виниклої ситуації. Під час зустрічі віце-прем’єр-міністра Дмитра Табачника з представниками організації-донора, останні наголосили, що не мають жодних претензій до Координаційного механізму країни. І раптом через кілька днів вони надіслали офіційне «ні».

Версія, чому «напрямок вітру» так різко змінився, існує. Дві сторони «не зійшлися характерами» щодо закупівлі препаратів для антиретровірусної терапії. Питання це, до речі, вельми важливе, точніше, вельми грошове — на закупівлю цих препаратів мали витратити 67% усіх коштів. Українська сторона провела тендер, згідно з раніше затвердженими Фондом процедурами та проінформувала про його результати донора. Проте протягом 80 днів донор мовчав. Не заручившись його згодою, МОЗ не міг робити подальші кроки. Раніше Глобальний фонд настійно рекомендував закуповувати препарати лише в ЮНІСЕФ, але, за підрахунками міністерства, це обійшлося б, нi багато нi мало, на 1,5 млн. доларів дорожче.

Із багатьох запитань, які могли б виникнути стосовно цього інциденту, думається, основне: як це позначиться на ВІЛ-ситуації в Україні. На гроші Глобального фонду дуже розраховували. Як не є, в держбюджеті-2004 на боротьбу з інфекцією закладено всього 14 млн. гривень. Є, щоправда, і програма на період із 2004 по 2008 рік, на яку загалом планують виділити 202, 1 млн. гривень. Але з урахуванням того, що лише антиретровірусна терапія обходиться приблизно в 1000 доларів на рік на людину, а необхідна вона кільком тисячам — закладені суми здаються, м’яко кажучи, недостатніми. Ще чіткіше характеризує виниклу в Україні ситуацію приріст захворюваності. Щорічно тільки за офіційними даними в країні стає на тисячу ВІЛ-інфікованих більше.

Проте МОЗ вихід вбачає. Тут стверджують, що свої зобов’язання перед тими, хто потребує антиретровірусної терапії, виконають. На цей рік ліки є, а потім Україна планує самостійно виробляти антиретровірусні препарати, що дозволить утроє знизити собівартість терапії. На даний момент, як вдалося з’ясувати «Дню» через джерело, близьке до Кабміну, можливе рішення про повернення Фонду виділених ним грошей. Найімовірніше, їх візьмуть з урядового епідфонду — «скарбнички», яку використовують у разі надзвичайних епідвипадків. Крім того, як відомо, Україну в питаннях боротьби з ВІЛ підтримує Світовий банк, а з урахуванням виниклої ситуації планують, що сума, закладена в бюджеті на ВІЛ-СНІД-проблеми, в проекті на 2005 рік помітно зросте.