Напередодні чергового прориву

Тузлинське питання знову дається взнаки. Попри всі старання вести переговори в «закритому режимі», навіть загартовані сотнями всіляких консультацій дипломати іноді не утримуються від палких коментарів. Під час останнього раунду українсько-російських переговорів щодо визначення правового статусу Азовського моря і Керченської протоки, який відбувся минулого тижня, з емоційною заявою виступив заступник міністра закордонних справ Росії Віктор Калюжний. «У нас викликає стурбованість, що безпосередньо поблизу від російських берегів почалися абсолютно незрозумілі роботи з поглиблення каналу між Тузлою та Краснодарської береговою частиною. Це створює проблеми судноплавному каналу. Але найголовніше — що ми наступаємо на ті самі граблі», — наголосив російський дипломат. Учора в Україні відреагували на зауваження сусідів.

У Києві дещо здивовані непослідовністю з російської сторони. Адже раніше саме Москва наполягала на тому, щоб тузлинське питання обговорювалося не на прес-конференціях, а під час експертних переговорів. «На нашу думку, стурбованість дещо дисонує з тим конструктивним тоном переговорів, який зараз спостерігається», — зазначив учора керівник прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський, відповідаючи на запитання «Дня». «Ми виступаємо за те, щоб переговори, а вони дуже предметні й за нашою інформацією успішні, — тривали», — додав він. Представник українського МЗС у зв’язку з цим нагадав, що це питання, так само як й інші, має вирішуватися сторонами в рамках переговорного процесу. «Будь-які радикальні або, можливо, емоційні заяви не вносять конструктивізм у цей діалог», — зауважив дипломат. Лубківський висловив надію, що подібні питання вирішуватимуться виключно в ході переговорного процесу. «Для цього, власне, і працюють експерти», — зробив висновок він.

Що ж насправді криється за емоціями Москви та дипломатичністю Києва? Передусім, слід розповісти про предмет суперечки, тобто про канал. Як відомо, ще на початку грудня минулого року під час відкриття прикордонної застави на острові Коса Тузла міністр транспорту України Георгій Кірпа заявив про необхідність будівництва каналу 80 метрів завширшки і глибиною 5 метрів між українським островом і російською дамбою. Експерти вважають, що через будівництво дамби порушено перелив води з Азовського в Чорне море, який проходив мілководдям між Тузлою та Таманським півостровом. Будівництво ж каналу має збільшити потік води через проміжок, що залишився між косою та дамбою. Таким чином, швидкість «навколотузлинської» течії значно уповільнюється, і відповідно можна запобігти подальшому розмиванню острова. За наявною у «Дня» інформацією, швидкість течії, справді, поменшала, а тому й менше ризиків для Тузли. Що саме не влаштовує Росію? Те, що Тузла стане захищенішою після недалекоглядного будівництва дамби? Або, можливо, намір України перетворити канал на судноплавний, яким могли б проходити малотоннажні кораблі (таким чином можна було б розвантажити Керч-Єникальський канал)?

До речі, Україна в ситуації, що склалася, цілком могла б відповісти у продемонстрованій Росією манері: будівництво ведеться на українській території (між лінією державного кордону та берегом Тузли). Те, що Київ утримується від такої тональності, цілком зрозуміло й логічно, інакше нове ускладнення відносин могло б призвести до гальмування переговорів. Наскільки відомо, сторони впритул наблизилися до спільного документу стосовно «морського» питання. Росія й Україна повинні підготувати три проекти договору щодо Азовського моря, Керченської протоки та Чорного моря до наступного раунду переговорів, який відбудеться в першій декаді березня в Києві. Не виключено, що стурбованість Росії на той момент не втратить своєї актуальності. Поки ж, наскільки стало відомо «Дню», українська сторона готує аргументи на користь будівництва каналу з тим, щоб надати їх російській стороні.