Акціонерні товариства «закриваються»
Великий український бізнес втомився від нескінченних корпоративних воєн. Відкриті акціонерні товариства масово перетворюються на закриті. Це дає можливість вибудувати додаткову стіну у фортеці, що захищає компанію від ворожого поглинання. Згідно із законом, з 1 січня акції ЗАТ не можна продавати третім особам без відома акціонерів підприємства. Бути відкритим акціонерним товариством у наш час — це так само, як виставляти товар на вітрині магазина під час бомбардування. За останні кілька місяців на закриті компанії перетворювалися «Рівнеазот», «Укрферрі», «Київобленерго», «Рівнеенерго», «Борщагівський фармкомбінат», у процесі реорганізації знаходиться «Укрпластмаш». Головним мотивом для рішення про перехід на форму ЗАТ, як правило, є боязнь поглинання могутньою промислово-фінансовою групою. Їх сьогодні в країні 4-5, і поступово вся високоприбуткова частина економіки концентрується цими холдингами.
Фахівці фондового ринку коментують окреслену тенденцію як цілком очікувану. «ЗАТ — це форма захисту, — каже президент інвестиційної компанії «Тект» Вадим Гриб, — проблема корпоративних конфліктів сьогодні найактуальніша. Я думаю, що найближчими роками ця тенденція тільки зростатиме. Недосконале законодавство, відсутні корпоративна культура, правила гри, наявна безпринципність суддів загальної юрисдикції, які втручаються до господарських процесів. Усе це сприяє тому, що гучні скандали спалахуватимуть знову і знову. Найближчі два роки для юристів, які позиціонують себе у сфері корпоративного права, роботи буде хоч греблю гати».
Серед компаній, які останнім часом влаштували цілу серію перетворень із відкритого на закрите акціонерне товариство, «Київобленерго» була одним із яскравих прикладів. Буквально напередодні зборів акціонерів у столиці з’явилися чутки про загрозу скупки акцій компаній структурами, за якими стоїть російський капітал. Проте в самій «Київобленерго» вважають за краще називати інші причини, які роблять форму ЗАТ вигіднішою. «З пропозицією перетворитися на закрите акціонерне товариство виступив один із міноритарних акціонерів компанії. Серед аргументів прозвучало підвищення керованості та зниження адміністративних витрат. Ці аргументи підтримали», — повідомив Олег Стрекаль, директор із зовнішніх зв’язків ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго». Він відзначив, що після формального «закриття» компанія залишилася вiрна принципам публічного бізнесу й інформаційної відкритості. Це зайвий раз вказує на справжні мотиви перетворення.
Утім, виявилося, форма ЗАТ також має свої недоліки. Теоретично, за великого бажання продавця й «ентузіазму» покупця, і зараз можна організувати поглинання закритої компанії. Просто для цього потрібно зробити публічне оголошення про угоду, але так, щоб про неї не дізналися ті, кому треба. «Кодекс передбачає норму, згідно з якою під час покупки акцій ЗАТ необхідно зробити публічні пропозиції всім акціонерам, але як технічно це зробити, досі не прописано. Чи вистачить просто оголошення, щоб таким чином повідомити всіх, чи треба повідомити кожного персонально? І, крім цієї, ще багато процедур прописано нечітко», — вважає Вадим Гриб, зазначаючи, що ЗАТ може стати лише тимчасовим притулком для власників компаній, які бажають уникнути скупки більшим бізнесом.
Цікаво, що в Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку процес перетворення відкритих АТ на закриті тільки вітають. Там сподіваються, що в результаті корпоративних скандалів стане менше, а отже, і головного болю поменшає. У комісії рекомендують підприємствам перетворюватися не на ЗАТ, а відразу на товариство з обмеженою відповідальністю, щоб уже нічого не боятися. «Відкриті акціонерні товариства в нинішньому вигляді не потрібні ні їм самим, ні українській економіці. Лише скандали від них», — каже Сергій Бірюк, заступник голови ДКЦПФР. Сьогодні в Україні близько 20 тисяч відкритих акціонерних товариств. Для порівняння — у США публічних компаній удвічі менше. Пояснення цього парадокса досить просте: «серйозним людям» не пристало організовувати якесь «лтд». Акціонерна форма набагато престижніша. А вже на що задля престижу не підеш. «У нас спочатку всі нареєстрували ВАТ, а потім уже зрозуміли, що це таке», — виносить вердикт Сергій Бірюк.
У вигляді відкритих акціонерних товариств чомусь вважає за краще створювати підприємства й український уряд. Хоча початковий акціонер у таких компаній один — держава. Підсумком цієї явної помилки стали вельми успішно реалізовувані в Україні поглинання держпідприємств і народження цілої епохи тіньової приватизації. Приватний бізнес, схоже, першим усвідомив усю «відкритість» цієї модної форми організації бізнесу. Гасло «час закриватися» дедалі голосніше звучить над окопами корпоративних конфліктів. Відкритими, схоже, поступово залишаться лише акціонерні товариства, розраховані на широке залучення інвестицій шляхом випуску акцій.
