350 років по тому
Учора в Переяславі-Хмельницькому (Київська область), де 350 років тому відбулася Переяславська рада, пройшла міжнародна науково-теоретична конференція, на якій відомі російські й українські вчені (історики, літературознавці, філософи, політологи) спробували оцінити історичне значення та політичні наслідки події, що визначила долю України на кілька століть. Це перший захід на державному рівні, присвячений річниці історичної дати, як в Україні, так і в Переяславі-Хмельницькому. І, напевно, кращий спосіб осмислити таку неоднозначну сторінку української історії.
«Конференція відбувається в руслі толерантного обговорення проблем, пов’язаних із передумовами Переяславської ради, причинами здійснення цього акту в 1654 році, — повідомив кореспонденту «Дня» по телефону в перерві наукових дискусій ректор Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди Віктор Коцур. Поки що промовці — як із української, так і з російської сторони, — не мали розбіжностей стосовно визначення причин цієї події. Ними, на думку істориків, були об’єктивні обставини, що склалися в Україні в середині XVII століття в зв’язку зі створенням антиукраїнської коаліції в особі низки держав». Вчені обох країн, зі слів В. Коцура, також дійшли єдиного висновку щодо того, що, найiмовiрнiше, не можна говорити про подію 1654 року як про акт возз’єднання України з Росією. Проте в подальших визначеннях події, що відбулася 350 років тому, українські та російські вчені розійшлися. Зокрема, Владислав Назаров, який представляє Інститут загальної історії РАН, висловив думку, що цей договір слід розглядати як договір васальної залежності України від Росії. Водночас з української сторони прозвучала оцінка Переяславського договору як тимчасового військового союзу між Україною та Росією. «Але, попри розбіжності, — наголосив В. Коцур, — триває наукове обговорення проблеми в толерантній взаємотерпимій атмосфері».
Загалом участь у конференції взяли 105 чоловік. Серед них 2 академіки та 3 члени- кореспонденти Російської й Української академій наук, 28 докторів наук і кандидати наук, які займаються вивченням російсько-українських відносин у XVII столітті. Активну участь в обговоренні взяли викладачі місцевого університету, де і відбувалася конференція, а також відомі історики Валерій Степанков, який представляє Кам’янець-Подільський держуніверситет, Віктор Горобець, завідувач Центру соціальної історії Інституту історії України НАНУ та постійний автор «Дня», керівник Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України Олег Рафальський та ін. Приїхали також викладачі провідних вищих навчальних закладів Донецька, Черкас, Києва, Харкова, Вінниці, Чернівців, Тернополя, Умані. Про глибину аналізу та солідний характер дискусії свідчать заявлені вченими теми виступів. Серед них — спроби розвінчати міфи про Переяславську раду, зовнішньоекономічні аспекти Переяславського договору, релігійно-конфесійна мотивація цього договору, його геополітичні наслідки, історичні уроки Переяслава для незалежної України та навіть наслідки Переяславської ради в контексті нацистського окупаційного режиму в Україні (1941—1944 рр.). У другій половині дня паралельно працювали три секції: «Переяславська рада 1654 року в контексті українсько-російських взаємовідносин», «Історичне значення та політичні наслідки Переяславської ради» і «Переяславська рада: історіографія проблеми».
Про ту сторону життя Переяслава- Хмельницького, яка залишилася за рамками наукової конференції, — в репортажі кореспондентів «Дня», які напередодні побували там.
Репортаж читайте на стор. "Репортаж "Дня"
