Іграшки потрібні різні. Навіть смачні
Учора за адресою Кловський узвіз, 8 відкрилася виставка «Українська народна іграшка», яка працюватиме для відвідувачів три місяці. Її створили за результатами Всеукраїнського конкурсу народної іграшки, який тривав практично весь 2003-й рік при підтримці Міністерства культури та мистецтв України. Всього в конкурсі взяли участь 536 осіб із усіх регіонів України, а вікових обмежень органiзатори акції не встановлювали. Тому з однаковою увагою оцінювалися й витвори 7-річних дітей і справжні шедеври маститих народних майстрів. Тематика виставки має яскраво виражений етнічний колорит. Тут представлені ляльки з соломи в національному одязі, фігурки козаків із дерева і навіть ціла родина заможних селян за святковим столом, яких зроблено... з цибулі та часнику. Є в експозиції й більш традиційні та функціональні іграшки з дерева, глини... Всі іграшки зроблено лише з натуральних матеріалів, що особливо підкреслювалося організаторами.
Переможців було багато. Було багато й призів, які надали спонсори. Але головний — а це велосипед — дістався Іванові Васильовичу Приходьку, народному майстрові з Київської області (на фото).
Свою першу іграшку Іван зробив у ранньому дитинстві. Матеріалом для виготовлення людської фігурки послужили картопля й морква, які було знайдено в льоху. Велика картоплина — тулуб, маленька — голова. Руки й ноги — з морквини. Пізніше Іван Васильович майстрував іграшки з кори та деревини, та так віртуозно, що, виконані в кращих традиціях українського мистецтва, вони зберігали всі ігрові функції. Птах махає крилами, заєць немовби сам штовхає перед собою коліщатко в популярній, мабуть, ще в наших дідусів забаві з колесом на довгій рукоятці. Проте майстер розповів «Дневі», що над усе він пишається своїм крилатим конем на колесах, яким гості також могли милуватися на виставці. А на запитання, чому він вирішив присвятити свій талант дитячим іграшкам, Іван Васильович відповів дуже категорично й дуже правильно: «Кожна доросла людина має робити добро дітям».
