ЩОДЕННИК
У Каті з’явилась нова велика лялька. Її, звичайно, треба переодягати. Виникла необхідність створити ляльчин гардероб. Йдемо до шафи, де в найдальшому куточку зберігаються Катіни речі, які їй одягали в перші дні життя.
Ось манюсінька сорочечка. Вона трошки більша маминої долоні і трохи менша татової.
— А довго я була такою маленькою, бабусю?
— Ні, всього тиждень.
— А до цього яка я була?
— А до цього тебе не було.
В дитячих очах розгублення, збентеження... А що ж тоді було?
— Були бабуся і дідусь, мама і тато.
— А кицька була?
— Була...
— А квіти, ластівки, дерева, травичка?
— Все це було.
— А як же воно було без мене?