Уроки «Євробачення-2003»
Перемогу здобула представниця Туреччини. Країни, що прагне до Євросоюзу. Якщо пригадати, що минулого року перемогла Латвія, яка на той час також вступала до ЄС, то простежується деяка закономірність: лобіювання політінтересів і заохочення майбутніх партнерів.
Україна вперше брала участь у цьому естрадному змаганні, але Олександру Пономарьову не вдалося з кавалерійського наскоку взяти «фортецю». Він зайняв лише 14 місце. Надто мало. Але, принаймнi, наш вокаліст виступив дуже гідно, і пісня «Hasta la vista» у його виконанні була аж ніяк не гірша за інші конкурсні роботи. Вона цілком могла отримати вищу оцінку. От тільки в ній не відчувалося української ментальності. Пономарьов зробив ставку на кон’юнктуру, євроформат, а не на свою яскраву індивідуальність і програв. Як не прикро зазначати, Україна хоч і є географічним центром Європи, для більшості глядачів конкурсу досі терра інкогніта — незнана земля. Можна говорити і про стратегічні прорахунки наших організаторів. Олександр, вибравши пісню ізраїльських авторів (музика Цвіка Пік, текст Міріть Шем-Ур), виконуючи її англійською мовою, сподівався розширити свою аудиторію слухачів. Але європейці виявилися консерваторами і голосували кожен за найближчих сусідів. Тому навіть якби Саша співав і китайською — результат виявився таким самим. Бали ми отримали від Росії — 8, Латвії — 5, Естонії — 3, Ізраїлю — 4 і Польщі — 10. Інші країни Пономарьова не почули, хоч співак займався промрозкруткою, виступаючи на багатьох телеканалах і в радіоефірах Німеччини, Іспанії, Мальти, Кіпру, Греції, де живуть чимало наших емігрантів. Дивно, що жодного очка ми не отримали від Румунії і Словенії — теж, між іншим, наших сусідів. Отже, наступного року варто не розпилюватися на далекі далечини, а сконцентрувати увагу на країнах, які поряд із нами. Далі слід докладно пояснювати умови гри українським глядачам. Роблячи ставку на фаворита, ми автоматично знижуємо ставки власного конкурсанта. В цьому випадку росіяни з панського плеча дали нам усього 8 балів, а наші дуету «Тату» не пожаліли найвищої оцінки (12). Хоч виступ «гарячих дівчат», які у результаті завоювали лише третє місце, був досить посереднім. Але ж вони мали сильні козирі. З усіх учасників були найвідомішими в Європі. Їм пророкували оглушливу перемогу, витративши величезні кошти на підтримку іміджу. Та й під час репетицій на «Євробаченні» дівчата намагалися тримати марку «найскандальніших конкурсанток». Починали істерики, все їм не подобалося у Ризі. Щоправда, слід зауважити, що дівчатам вистачило розуму не бешкетувати під час прямого ефіру. Але без скандалу їхній виступ виявився досить середнім. Більш того, у «татушок» проблеми з «живим звуком»! Ось вам і фаворитки.
Для Латвії торішня перемога Марі N. на «Євробаченні-2002» уже обійшлася в $7 млн. (або 4,5 млн. латів) — стільки коштує проведення цього престижного пісенного змагання в Ризі. 60% платить країна, у якій відбувається конкурс. Іншу частину коштів дають спонсори. Найбільшу суму довелося витратити на переобладнання Олімпійського центру «Сконто» і перетворення його на пісенне містечко. Ажіотаж був величезний. Квитки (зал вміщає 4, 5 тисячі місць) продали ще взимку за ціною від 65 до 600 євро (!). Пряма трансляція по УТ-1 обійшлася каналу близько $100 тис. Приблизно стільки ж довелося заплатити Олександру Пономарьову за підготовку й участь у конкурсі. Але говорити про збитковість української торгової марки не доводиться. «Євробачення- 2003» подивилися, щонайменше, 200 млн. глядачів із 32 країн світу. Ми зробили серйозну заявку, пославши свого конкурсанта. До речі, у ризькому прес-центрі працював тоталізатор. Високі шанси були у «татушок», ставили і на Пономарьова, але результат виявився для багатьох усе ж несподіваним. Передусім — шлягерів було мало.
Якщо першу частину конкурсу можна назвати яскравим шоу, то друга складова «Євробачення» — голосування — більше нагадувала спортивне і політичне дійство. Хоч переможців нібито визначали телеглядачі, голосуючи по телефону (тільки Росія використала дані журі). Нинішній конкурс можна назвати показовим політичним суб’єктивізмом. Перемога туркені Сертаб Еренер, чий номер нагадував Тарканівський хіт «Шикидим», показала, що політичні ниточки можуть впливати на результат боротьби. Усього один бал розділив перше і друге місця (бельгійська група «Урбан Пред» виконала композицію «Саномі» взагалі якоюсь тарабарською мовою мiсцевої говiрки, але зробивши самобутнє, оригінальне аранжування, в якому музиканти з’єднали фолк і сучасні ритми), обійшовши російський дует «Тату». Тому наступний конкурс «Євробачення» пройде у Стамбулі, і ми зможемо відправити на нього свого учасника. Може, йому посміхнеться фортуна?
