Не зверху, а спільно

Що стосується зарубіжного досвіду, то наші східні сусіди, наприклад, реформуючи старий закон про самоврядування, переглянули понад 200 законів і врешті дійшли висновку, що краще написати новий. Як сказав радник секретаріату адміністрації президента Російської Федерації Володимир Жигулін, у Росії на регіони покладається багато функцій, але відсутнє достатнє фінансування і цей дисбаланс породжує проблеми управління на місцях. А як наслідок, посилюється соціальна напруга.

У пошуках зараз і Польща, хоча там свого часу провели успішну адміністративну реформу, що дало змогу їхнім регіональним одиницям економічно розвиватись. За словами Марека Зюлковські, один із шляхів розвитку економіки наших регіонів — залучення іноземних інвестицій. Особливо це актуально для малих міст.

Своїми міркуваннями поділилися ще кілька учасників конференції:

Іван БОНДАРЧУК, голова постійної комісії Вінницької обласної ради:

— До тих пір, поки справді не реформуємо політичну систему, ми не зможемо говорити про надання місцевому самоврядуванню тих повноважень, які зафіксовані у європейській хартії.

Юрій ІВАНОВ, голова Вінницької обласної ради:

— Не розв’язавши основного питання щодо принципів взаємовідносин центру і регіонів, не можна визначити, де має проходити межа між розширенням прав регіонів та забезпеченням суверенітету держави у різних сферах: економічній, податковій тощо. За деякі питання в регіоні ніхто не відповідає, водночас є питання, за які відповідають одразу кілька рівнів влади: центральні органи, місцеві адміністрації, місцеві ради, муніципалітети. На мій погляд, потрібна система угод з міністерствами, які передбачали б стимулюючі заходи, а також чітку відповідальність за обов’язковість або невідповідність взаємних дій регіонів і центру. Ця практика існує в Європі. Така ж система угод повинна бути і на рівні область — район, район — село.

Єжі СУХАНСЬКИ, сенатор Республіки Польща:

— Не може бути управління зверху. Повинне бути спільне управління. Не люди для органів самоуправління, а навпаки.

Проте найконструктивніші пропозиції, яких тільки на цій конференції внесли понад 70, нічого не варті, якщо після обговорення не настане час реальних дій, підкріплених реальними грішми. А амбіцій і природніх та людських ресурсів в Україні, як зазначила Хелен Кларк, достатньо, щоб претендувати на вступ до Євросоюзу і стати рівною серед європейських країн.