Коротко / УКРАЇНА

Вітчизняний «Оскар» інтелектуальної праці

Учора у Національній філармонії України відбулося урочисте вшанування лауреатів премії імені В. Вернадського та довічних стипендіантів Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — XXI століття». Під час йього спікер Верховної Ради України Володимир Литвин зазначив, що «Україна може здійснити прорив лише за рахунок інтелекту». Серед п’ятнадцяти лауреатів та стипендіантів — історики, мистецтвознавці, кібернетики, фізики, математики, композитори, поети. Директор Iнституту філософії НАН України Мирослав Попович, як сам він відзначив, «був вражений, що філософ-гуманітарій отримав таку високу нагороду і причислений до еліти країни». Слова щирої подяки лунали від письменників. Георгій (Юрій) Мушкетик сказав: «Сучасне людство живе ілюзією прогресу. Ми влаштовуємо свій комфорт, оплетені електричними дротами. Але чи це прогрес? Прогрес у моральності та культурі, які розвиваються дуже повільно. Зараз люди охочiше повертаються до гамбургера, ніж до книги». Олександр Сизоненко почав свій виступ зі слів: «Хочу, щоб у залі пролунала тривога за народ Іраку, котрий зараз закидують «томагавками», а світові інтелектуали мовчать». Мету заходу голова ради Фонду «Україна — XXI» Богдан Губський бачить передовсім у пестуванні молодих інтелектуалів. «Юні таланти, якими ми опікуємося, починаючи зі школи, повинні отримати на Батьківщині місце роботи, гідне їхніх знань і здібностей, а не шукати своєї долі по світах», — заявляє він. Підтвердженням слів голови фонду стало вручення стипендії «для обдарованих дітей з малозабезпечених сімей» — учениці третього класу школи села Шевченкове Яні Ковальовій. Про те, в яких умовах доводиться вчитися учням цього закладу, що на батьківщині Кобзаря, «День» писав. Ця земля продовжує давати таланти Україні. Юна стипендіантка прочитала гостям власні, не по-дитячому сильні, вірші «Я до безтями люблю Україну...» та «Село моє — Шевченків край...» — і «зірвала» овацію залу. Володимир ДЕНИСЕНКО , «День».

У Дніпропетровській опері дзвенить капіж

Незважаючи на погожі березневі дні, у багатьох артистів Дніпропетровського театру опери і балету зовсім не радісний настрій. Під теплими променями сонця на даху театру почав танути сніг, і у приміщеннях зі стелі тут же задзвенів жвавий весняний капіж. «Опади» випадають уже третій рік і у фойє, і на сцені, і в гримерній, а від сирості в коморах гниють костюми і декорації. Уявіть собі, що під час тренувань і репетицій наші танцюристи і балерини плинуть у калюжах, а то і просто падають на нас. Не приведи Господи — будуть травми з вивихами і переломами», — песимістично зазначив головний балетмейстер Олександр Соколов.

За словами головного інженера театру Миколи Цвірка, термінового ремонту сьогодні потребують 3,5 тис. квадратних метрів даху, однак гроші — «які-небудь 20—25 тис. гривень» — в управлінні культури обіцяють лише у липні. «Минулого року, — розповідає М. Цвірко, — нам вдалося підремонтувати 700 квадратних метрів даху, витративши на це близько 19 тис. гривень». За підрахунками головного інженера, якісний ремонт обійдеться «не 10 гривень за метр, а в чотири рази дорожче», зате і простоїть такий дах, за його словами, вже років 10, а то й усі 15. Поки ж, говорить М. Цвірко, вживаємо «профілактичних» заходів — скидаємо з даху сніг, лагодимо водостічні труби, уважно стежимо, щоб тала вода не потрапила на електропроводку і не сталася пожежа через коротке замикання. Утім, надія на краще у працівників Дніпропетровського театру опери і балету все ще жевріє. Оскільки наступного року головному храму культури міста й області виповнюється рівно 30 років. Ювілей театру вже включено в плани «культурних заходів», а тому служителі Мельпомени не без підстав вважають, що до такого свята діри на даху, напевно, повинні ліквідувати. Вадим РИЖКОВ, «День».

Хмельницькі пожежники взяли на себе «повноваження» Ноя

Три дні поспіль пожежники відкачували насосами воду з каплиці у Летичеві. «Врятували святого отця і начиння від потопу», — повідомив для «Дня» начальник Хмельницького обласного відділу пожежної безпеки полковник внутрішньої служби Петро Томчишин. Пан полковник говорить, що підпорядковані йому «підрозділи відповідно до Президентського указу перейшли із систем МВС до МНС». Тому остання хроніка пригод, на які прибувають за викликом пожежники, «пов’язана з вогнем, водою, іншими стихійними лихами та бідами». У цій хроніці — участь у пошуках мін, про які повідомляють «телефонні терористи», порятунок людей, які знічев’я вскочили у різні халепи. Брандмейстери набувають нового статусу — пожежних рятівників: «У одній iз квартир у будинку на вулиці Кам’янецькій у Хмельницькому вночі спалахнула пожежа. Врятували пожильців із сусідніх квартир, евакуювавши по висувній драбині. Серед тих, хто успішно пережив евакуацію, двоє немовлят і жінка похилого віку». Найактивніша ж у ці дні участь пожежникiв — у порятунку людей і майна від «наступу весняної повені». Вогнеборцям довелося взяти на себе роль Ноя: «Беремо у «ковчег» усіх підряд». Петро Томчишин дякує за розуміння гостроти питання міській владі Хмельницького: «Дали гроші на автомобіль, устаткований усім необхідним для визволення людей з будь-якої надзвичайної ситуації. Цією машиною виїжджатимуть пожежні рятівники разом з лікарем». Сподівається, що приклад «батьків» Хмельницького надихне їхніх колег з інших населених пунктів: «Із 262 одиниць серійної пожежної техніки у селах кожна третя — несправна і не може використовуватися за призначенням». Торік у надзвичайних подіях у краї загинуло 316 осіб, з них 13 — діти, 670 осіб травмовано. Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День».

«НРБ-Україна» виростить «Мигдалевий гай»

ЗАТ «Комерційний банк НРБ-Україна» (м. Київ) і Національний резервний банк (м. Москва) почали реалізацію чергового інвестиційного проекту в Криму — будівництва аквапарку в Алушті, який є складовою частиною глобального проекту групи НРБ з будівництва в курортній зоні «Професорський куточок» п’ятизіркового рекреаційного комплексу «Мигдалевий гай». Загальний обсяг інвестицій становитиме $30 млн. Цей розважальний комплекс загальною площею близько 12 гектарів, окрім аквапарку, включатиме майданчик для боулінгу, п’ятизірковий готель, концертну залу на 2,5 тис. місць, а також мережу ресторацій.

Для реалізації проекту було створено спеціальну структуру — ТОВ «Мигдалевий гай», засновниками якої виступили банк «НРБ-Україна» і ТОВ «Комерційна компанія», що також входять до групи НРБ. ТОВ «Комерційна компанія» вже почала розміщення довготермінової облігаційної позики на загальну суму 172,5 млн. грн., частину якої буде витрачено на будівництво рекреаційного комплексу. Два транші облігацій по $10 млн. уже придбали іноземні інвестори. «Аквапарк буде здано вже в листопаді цього року, — говорить голова ради банку В’ячеслав Юткін. — Повне введення в експлуатацію комплексу «Мигдалевий гай» планується в травні 2004 року».

Кошти, залучені за рахунок випуску облігацій, спрямовуватимуться і на виконання іншого інвестиційного проекту НРБ в Алушті — реконструкцію пансіонату «Море», а також на завершення реконструкції будівлі бізнес-центру «НРБ-Україна» та житлового комплексу в Києві, передає Анатолій ОСАДЧИЙ.