Аграрне лобі «відтануло»
I вимагає 10 мільярдів гривень
— Що хочуть отримати аграрії за свою згоду на вступ України до СОТ?
— Вступ до СОТ різко підвищить конкуренцію на внутрішньому ринку, і це може створити суттєві проблеми для українських виробників аграрної продукції. Для того, щоб на рівних конкурувати з Європою, нам треба стати на їхній рівень по підтримці селянина, по дотуванню цін на такі види продукції, які є завжди збитковими в Україні. Якщо ми не будемо дотувати м’ясо, молоко, ми опинимось за бортом. Виробництво просто знизиться до критичної межі. А це порушення всього економічного балансу в країні.
— До якого рівня, на вашу думку, має зрости сума державних дотацій, щоб сільське господарство не надто болюче пережило інтеграцію з СОТ?
— Має бути дотація на рівні не менше десяти мільярдів гривень щорічно. Це наша принципова вимога. Ми й надалі будемо дуже детально все це аналізувати. Уряд має спочатку забезпечити для селян той же рівень, за яким живуть і реалізовують свою продукцію селяни Європи, а тоді йти до них і конкурувати на рівних. Якщо цього не буде, ми станемо неконкурентоздатними.
— Мінекономіки вже пообіцяло аграрному сектору підвищення дотацій на сільське господарство?
— Мінекономіки розуміє, що таких коштів у нас немає, і робить спробу показати, що їх треба набагато менше. Але іти від бажаного, а не від дійсного, це значить програти. Це значить не мати реальної картини, і потім пожинати не дуже добрі наслідки. Я думаю, що нам вдасться знайти спільну мову з Міністерством економіки, і звести ціни до єдиного знаменника.
— Чи правда, що ваші розрахунки щодо економічних наслідків вступу України до СОТ не співпадають з висновками Мінекономіки?
— Далеко не співпадають. Тут треба теж все погоджувати. Ми з тривогою слідкуємо за цим процесом, і закликаємо уряд детальніше аналізувати, що буде з селом. Україна — насамперед аграрна держава. І не рахуватись із 15 мільйонами громадян, які живуть у селі, у яких єдиний засіб існування — це виробництво і продаж агропродукції, може призвести до того, що завтра ми їм ніякої іншої роботи не зможемо дати.
— Але, в принципі, аграрники вже визначилось зі своєю позицією щодо СОТ?
— Звичайно, в Світову організацію торгівлі нам треба йти. Але не з кавалерійським наскоком. Вступ до СОТ, як і до Європейського Союзу, в будь-якій державі найбільше відбивається на аграрному секторі. Я це вивчала на прикладі Польщі. Вони дуже довго йшли до цього, серйозно готувалися, довгого вели переговори і багато виграли. Все-таки два мільярди євро дотації для невеличкої Польщі — це суттєва допомога аграріям. Хоч селяни там і сьогодні незадоволені. І ви це бачите по рухах в уряді. З польського уряду вийшли лідери аграріїв. Це наслідки того, що не всі їхні позиції були враховані при вступі до Європейського Союзу.
— Українські аграрії теж готові до подібного загострення на політичному рівні при розгляді умов вступу до СОТ?
— Ми зараз будемо жорстко виступати за те, щоб реформи йшли не тільки у формі реформування власності. Настав час заглиблюватись у зміну системи фінансування села. Ось тут у нас є дуже принципові вимоги до уряду.