Справжні санкції

Україна вживає відчайдушнi заходи для того, щоб, як сказав голова ради Асоціації українських банків, голова правління банку «Ажіо» Станіслав Аржевітин, «попередити широкомасштабний скандал, що назріває», пов’язаний із застосуванням проти неї санкцій FATF. «Дед-лайн» процесу — 12 лютого в Парижі, коли експерти FATF матимуть можливість змінити свій гнів на милість, відмінивши санкції. Але й це не означатиме, зі слів виконавчого секретаря FATF Патріка Мулета, викреслення нашої країни з «чорного списку» цієї організації, що на даному етапі навіть не розглядається.

Внутрішньоукраїнська проблема в цьому питанні передусім, мабуть, у тому, що країна ще не повністю усвідомила масштаби загрози, що над нею нависла. Навіть такий навчений досвідом політик і фінансист, як голова Нацбанку Сергій Тігіпко, відповідаючи на запитання, наскільки небезпечні для України санкції FATF, сказав, що не бачить «яких-небудь досить вiдчутних проблем» у цій ситуації, котра поки серйозно не вплинула на зовнішні розрахунки українських банків. Зі слів банкіра, це «тільки перший етап санкцій, таким чином міжнародне співтовариство нас попереджає». Аналогічну розслаблену позицію виклали «Дню» і деякі з опитаних експертів, у тому числі й народні депутати. Але новий глава НБУ визнає, що у випадку, якщо Україна не зробить відповідних кроків, то санкції будуть жорсткiшими. Він сподівається, що на початку лютого парламент України зможе прийняти відповідні акти й українська сторона буде законодавчо підготовлена для паризького раунду FATF. Мабуть, такий підхід якимось чином вплинув на те, що С. Тігіпко не з’явився на «круглому столі» в УСПП, присвяченому «Детінізації вітчизняної економіки та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом» (хоч його участь, як і деяких інших великих фігур, зокрема голови ДПАУ Юрія Кравченка, анонсувала прес-служба, чим привернула до цього заходу велику увагу ЗМІ).

Дискусія на «круглому столі» (як і в суспільстві загалом) розгорнулася навколо кількох корінних питань: чи заслуговує по суті Україна на міжнародне засудження, особливо в частині фінансування терористичних організацій; чи відповідає її законодавство вимогам FATF і що ще потрібно зробити, щоб спростувати обвинувачення з боку цієї організації в «лібералізмі»; як перешкодити втратам українського бізнесу і бюджету від посилення міжнародних санкцій. Проте рефреном виступів був заклик до Верховної Ради (відповідне питання повинні розглядати 6 лютого) невідкладно прийняти всі документи, необхідні для виконання вимог FATF. Зокрема, в.о. голови Держфінмоніторингу Валерій Дієсперов підкреслив, що «не варто чекати справжніх фінансових санкцій».

Екс-прем’єр-міністр і президент УСПП Анатолій Кінах відзначив, що це величезна тіньова економіка (40—50% ВВП) знижує довіру до України у світі та що проблема взаємовідносин із FATF «насамперед є нашою». Як вважає Кінах, чим більше у країні поглиблюватиметься конфронтація, тим «більшою буде спокуса зовнішнього тиску на Україну і ставлення до неї на принципах подвійних стандартів, що й відчувається у нинішній ситуації». Учасники обговорення відкинули обвинувачення у тому, що в Українi безкарно відмивають злочинні гроші, а тим більше у тому, що вона може брати участь у фінансуванні тероризму. Заступник глави Адміністрації Президента Павло Гайдуцький прямо заявив про те, що «немає жодних підстав дорікати Україні в якійсь її причетності до фінансування тероризму». Він також зазначив: «Немає жодних підстав для обвинувачень України у тому, що вона неактивно проводить нормативно-творчу діяльність у цьому напрямі». На його думку, українське правове поле вже на 95% наближене до стандартів FATF.

Ведучи справу до 100%, Держдепартамент фінансового моніторингу України підготував зміни до закону «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». Після їхнього прийняття мінімальна сума, за якою проводиться моніторинг фінансових операцій, знизиться до EUR15 тис. Крім того, закон доповнює положення, яке передбачає, що фінансовим установам дозволяється розкривати банківську таємницю уповноваженому органу при виявленні факту відмивання грошей. При цьому фінустанови не нестимуть відповідальність за розкриття банківської таємниці.

Зрозуміло, що такі заходи не без побоювань сприймає банківська і бізнесова громадськість України. Запевнивши, що українські банки зацікавлені в налагодженні системи фінансового моніторингу, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко застеріг парламент від прийняття «поліцейських» законів. «Найменше хочеться, щоб для працівників банківської системи настав 1937-й рік», — підкреслив він. Певні зауваження стосовно цього має і П. Гайдуцький. Він відзначив, що відтепер моніторингу можуть підлягати навіть такі операції, як купівля селянином однокімнатної квартири у Києві для своїх дітей.