Платний список Безплатно — по черзi
З цього приводу вчора міністр охорони здоров’я Віталій Москаленко лише розвів руками. Мовляв, мотивацію таких вчинків і обвинувачень на адресу міністерства він зрозуміти не може. Особисто будучи в усіх медичних установах, що надавали допомогу потерпілим на авіашоу, В. Москаленко міг зробити лише один висновок: незважаючи на очевидний занепад сил вітчизняної охорони здоров’я, діяти в екстремальних ситуаціях лікарі ще не розучилися, і жодних претензій до рятувальників у білих халатах з вуст потерпілих чути йому не довелося. Якраз навпаки: на його думку, якість та оперативність роботи лікарів у Львові можна записати у список досягнень українських медиків. І це при тому, що зараз немає коштів для того, щоб оснащувати їх новою апаратурою і достатньою кількістю медикаментів. Тільки добове перебування одного хворого в реанімації обійшлося бюджету охорони здоров’я у півтори тисячі гривень, які, на щастя, все ж були компенсовані коштами з резервних фондів. В іншому разі, бідкається міністр охорони здоров’я, довелося б істотно постраждати всім хворим в Україні.
До речі, вони зараз і без того страждають. У міністерстві вже давно відійшли від натяків про те, що безкоштовної медичної допомоги не буває (хоча це й записано у ст. 49 Конституції), а заявляють про це привселюдно. Вкотре підкреслюють, що реальний бюджет охорони здоров’я не дотягує і до половини необхідного мінімуму, і 50% його витрачають на заробітну плату медичним працівникам. Буцімто знайшли рішення, що запозичили у російських колег. Досконально вивчивши всі плюси і мінуси існуючого у них переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних установах охорони здоров’я, вирішено було впровадити його і в Україні. «Повинна бути чітка межа: де безкоштовна медицина, а де «безкоштовність» закінчується», — стверджує В. Москаленко. Чітка межа в результаті не вийшла як на папері, так і на ділі. До платного списку увійшли стоматологія, косметологічні послуги, анонімне обстеження і лікування хворих на хвороби, що передаються статевим шляхом (крім обстеження на ВІЛ/СНІД), операції зi штучного переривання вагітності та лікування безпліддя, а також обстеження для отримання візи і прийому на роботу.
З цим загалом-то одразу питань не виникало, оскільки подібні послуги і без Кабмінівського списку споконвічно були платними. Зате питань щодо того, що безкоштовно лікуватимуть головним чином хворих, які знаходяться в небезпечному для життя стані, і такі формулювання, як, скажімо, платними будуть «медична допомога вдома, крім тих хворих, хто за станом здоров’я не в змозі відвідати лікувальну установу» або «лабораторні, діагностичні та консультаційні послуги без направлення лікаря» виникла просто неосяжна кількість. І навіть породило серед населення анекдотичний діалог: «Здрастуйте, безкоштовний лікарю. — Здрастуйте, невиліковний хворий». Наявність явно слизьких моментів, певна річ, створює можливість спекуляції на діагнозах. Сам міністр говорить, що стан хворого — річ вельми слизька. Сьогодні, наприклад, він ще може терпіти, а завтра він стає ургентним, або навпаки.
У списку безкоштовних послуг, що його також затвердив Кабмін, зазначено, що невідкладну медичну допомогу можуть надавати дітям, студентам, пенсіонерам, інвалідам, молодим мамам і вагітним жінкам у повному обсязі. Але як саме визначити ступінь зубного болю, коли за нього не треба платити, не знає і міністр охорони здоров’я. Обстежитися у вузького фахівця безкоштовно буде можливо лише за місцем проживання. Тобто міркування про те, що пацієнт повинен сам собі вибирати лікаря, що таким чином допоможе здійснити кадрові чистки, залишилося не почутим. А ще ухвалили «платність» перебування батьків у лікарні з дітьми, старшими за шiсть років. Для таких категорій планують навіть робити палати спеціального типу. Але обурення громадськості затвердженими списками викликане навіть не тим, що за багато що доведеться платити, а швидше тим, що крім того, що у платному списку існує чимало лазівок. Сукупність двох списків залишає за дужками чималу кількість медичних послуг. Чи будемо ми відтепер за них платити — вирішує, виходить, безпосередньо лікуючий лікар.
У міністерстві говорять, що самі формулювання змінюватися вже не будуть. На порядку денному нині фінансове питання, тобто скільки безпосередньо коштуватиме похід до лікаря. З урахуванням об’єктивно різної платоспроможності населення у столиці та на периферії планується, що й розцінки будуть різними. Їх вивішуватимуть у лікарнях та поліклініках, як прейскуранти в кафе. Але вже зараз у поліклініках чомусь виникає дивна ситуація. Якщо говориш, що за всіма параметрами підпадаєш пiд категорію безкоштовних хворих і що обстеження треба робити дуже терміново, говорять, що чергу треба займати ледве чи не о п’ятій ранку. А якщо запропонувати заплатити — кабінет виявляється вільним...
