Визначення понять

Традиційний рапорт податкової міліції про виконану роботу (відзначимо оперативність: за даними за шість місяців), який зазвичай озвучує генерал- полковник Віктор Жвалюк, учора подавався ще й у супроводі телефільму «Контракт на жебрацтво», знятого компанією «Інтер». Однак доповідь у розважальному, а тим більше викривальному відеоряді особливої потреби не мала. Наведені цифри переконливо демонстрували, що злочини, пов’язані з несплатою податків, в Україні незнищенні. Від себе додамо — без податкової реформи злочинців ставатиме все більше. Тільки з початку року розкрито понад 6 тисяч злочинів, порушено понад 5 тисяч кримінальних справ, у тому числі 3 тисячі — за ухиляння від сплати податків, з яких три чверті — в особливо великих розмірах. Тільки таким чином на користь бюджетів усіх рівнів і цільових державних фондів стягнуто понад два мільярди гривень, що (нагадаємо) дорівнює 4% українського бюджету.

Більше того, тепер податкова міліція все менше хоче займатися всякими дрібницями (на зразок новозбудованих у столиці підземних магазинів, які торгують без касових апаратів), а зосередила увагу переважно на великих об’єктах, для чого у складі податкової створено своєрідний vip-департамент, що «обслуговує» особливо великих «клієнтів». Податковим хітом сезону стала боротьба з відмиванням «брудних» грошей чи, за міліцейською термінологією, прибутків, отриманих злочинним шляхом. У зв’язку з цим В. Жвалюк підкреслив, що перший департамент, який поставив собі за мету не допустити легалізації кримінальних прибутків, було створено саме в податковій. Сьогодні слідами податкової пішов Мінфін та створив фінансову розвідку. «На два ці департаменти, — сказав генерал, — покладено організацію боротьби з відмиванням «брудних» грошей». Чи варто оспорювати цю заяву, якщо на рахунку податкових міліціонерів уже понад 500 кримінальних справ, причому 127 із них вже у судах? При цьому Жвалюк підкреслив, що податкова і надалі посилюватиме взаємодію з усіма службами даного напряму, «що б хто про це не говорив»...

Схоже, ДПАУ, справді, все більше бере на себе ініціативу в цьому питанні. Широкий резонанс отримала зустріч її глави Миколи Азарова з головою Нацбанку Володимиром Стельмахом. Потім, наприкінці минулого тижня, ДПАУ провела спільну колегію з Міністерством внутрішніх справ. Як зазначав на ній шеф МВС Юрій Смирнов, результативність роботи органів внутрішніх справ і передусім органів із боротьби з організованою та економічною злочинністю стосовно запобігання легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, ще неадекватна ситуації, що склалася. За його словами, не створено надійну перешкоду проникненню в економіку капіталу кримінального походження. Міністр переконаний, що «гроші, отримані внаслідок здійснення злочинів та запущені у легальний обіг, усе більше і більше збагачують злочинців», тоді як чинне законодавство, відповідні статті КК застосовуються неефективно, порушуються кримінальні справи за малозначними фактами або за відсутності складу злочину. Міністр навів факт порушення слідчим управлінням Києва кримінальної справи у зв’язку з крадіжкою телевізора та подальшою легалізацією коштів (продажем телевізора за 250 гривень) і назвав його пародією на вирішення проблеми, що є сьогодні однією з головних у забезпеченні економічної безпеки України. Він фактично закликав до порушення гучних кримінальних справ із відмивання коштів, отриманих від торгівлі людьми, зброєю, наркотиками, нелегальної міграції, крадіжки транспортних засобів, прикладів чого, з його слів, сьогодні немає. Одна з причин — невирішені питання міжвідомчої взаємодії при попередженні використання фінансових систем для відмивання прибутків, отриманих злочинних шляхом. На колегії це питання (без кидання каменів у колег) міністр обіцяв «ретельно обговорити, вивчити і напрацювати ті шляхи, які наші відомства повинні спільно реалізовувати».

Спільна акція з обміну досвідом боротьби з «мийниками» брудних грошей проводилася у МВС. Але головною однаково виглядала податкова. Микола Янович заявив, що в курсі всіх технологій з відмивання, знає основних суб’єктів цієї справи і те, куди виводяться гроші. Світовий обсяг відмивання брудних грошей, сказав Азаров, за різними оцінками варіюється від одного до двох трильйонів доларів. Наш обсяг — за його оцінкою — порядку двох мільярдів доларів. «Суб’єкти відмивання — це, — стверджує голова ДПАУ, — як правило, фінансово-банківська система, валютні і фондові біржі, казино, страхові й торговельні компанії, офшорні банки, підставні корпорації», прибутки яких обчислюються мільярдами, а обсяг сплаченого податку з прибутку часто не перевищує 500—600 гривень. На думку голови ДПАУ, це прикриття для відмивання мільярдів гривень. Він навів дані, згідно з якими цього року до маленької Швейцарії нібито експортовано втричі більше зерна, ніж споживається в Україні. На думку Азарова, це зерно ніколи до Швейцарії не надходило, хоч за документами його слід би шукати саме там. Особливим успіхом, сказав Микола Янович, у наших експортерів користується також штат Делавер у Сполучених Штатах. 170 підприємств провели тут 7 тисяч зовнішньоекономічних операцій більше ніж на мільярд гривень.

Обидва силовi відомства сподіваються, що ефект від об’єднання їхніх зусиль і інформаційних систем буде вельми і вельми відчутним.

Але така перспектива влаштовує далеко не всіх. Зокрема, багато представників кредитно-фінансової системи побоюються, що спільні зусилля силових відомств можуть мати ефект, що нагадує візит слона до посудної крамниці. Так, Асоціація українських банків (АУБ) збирається до депутатських канікул подати свій проект закону «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму». Як повідомив президент АУБ Олександр Сугоняко, позиція АУБ полягає в тому, щоб розмежувати відмивання «брудних» грошей і ухиляння від сплати податків, не залучати Податкову адміністрацію до боротьби з відмиванням грошей, а також не допустити порушення принципу банківської таємниці. Крім того, є ще одна небезпека. Якщо боротьба з відмиванням грошей набуде характеру адміністративної кампанії, то про детінізацію економіки можна буде забути.

Словом, зараз центр боротьби «з прання брудних купюр» переноситься в парламент, де має обговорюватися відповідний закон, що по суті відкриває Україні шлях для виходу з «чорного списку» FATF. Чи є для нас «двері» цієї організації справжньою і єдиною метою? Поряд із завданням «очистити обличчя» в очах міжнародної громадськості, Україні необхідно передбачити і забезпечити нормальні правила гри на власному ринку. Для цього в обговорюваному законі дійсно було б незайве чітко розмежувати відповідальність за відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом (тобто при поширенні наркотиків, торгівлі людьми тощо) і легалізації коштів, виведених у тінь, бо наше законодавство неадекватне економічній ситуації в країні. Тому велике полювання за брудними грішми варто б було починати одночасно з податковою реформою та амністією капіталів некримінального походження.