ЩОДЕННИК

Існує думка, що найбільш доступне задоволення — це музика. Але для того, щоб її послухати, треба мати принаймні програвач. Найприродніша насолода з існуючих на Землі — це запах.

Відчиняю кватирку — й у мої легені вривається нічим не забруднене чисте повітря. Іноді вітер доносить аромат хвойного лісу. Восени до прохолоди домішується філософська нотка прілого листя.

Знаючі все про людські таємниці йоги вважають повітря енергією, праною. А деякі з них навчилися харчуватися тільки запахами їжі. Припустимо, рукотворні аромати мене ніколи не приваблювали. Кулінарні запахи хоч і знадливі для голодних, надто примітивні. Не пара природним і еманації хімічного походження. Що може бути вульгарніше за квітковий парфумерний запах? А та ж конвалія у букеті — вінець витвору.

Найчарівніша пора року — весна. Спочатку ні з чим незрівнянна бузкова хвиля, потім більш скромна — від цвітіння вишень, абрикосів. А зараз — тягуча, медова липа. Постійте під квітучим деревом, розслабтеся на хвилинку — і на обличчі з’явиться усмішка Мони Лізи.

Співавтором цих рядків вважаю букетик польових гвоздик. Уже третій день цей веселий аромат розповідає мені, що життя прекрасне!