Анатолій КРЖЕВIН: Не чорноземом єдиним

— Який ви самі собі хотіли б зробити подарунок?
— Запитання всеосяжне, але якщо говорити саме про професійну діяльність, то у мене є давня мрія. Щоб існував сучасний тенісний центр — нехай він називається тенісний клуб — місце, де можна було б підготувати для держави тенісистів світового класу. Але, на жаль, до нинішнього ювілею цю мрію навряд чи вдасться втілити у життя.
— Чи можна говорити, що теніс стає насправді популярним видом спорту в Україні?
— Справа в тому, що не можна сьогодні порівнювати розвиток тенісу і всього спорту до здобуття Україною незалежності і в останнє десятиріччя. Йде перебудова всієї системи — політичної, економічної, і, звичайно, це відбилося на тенісі і спорті взагалі. Так, свого часу був справді масовий вид спорту — теніс. І масовий тільки тому, що в багатьох спортивних школах і в товариствах розвивалися дитячі групи, дитячі секції, були збірні команди, відбувалося безліч змагань. Нині, на жаль, тенісом займаються більше індивідуально. Я не вважаю, що за цей час збільшилася масовість і виросли яскраві особистості. За останні 10 років, на жаль, не з’явилося жодного спортсмена такого рівня, як Андрій Медведєв, ні серед чоловіків, ні серед жінок. Принаймні, поки не буде тієї обстановки й тієї підготовки, яка була раніше (адже не можна все добре відкидати з нашого минулого) — це навчально-тренувальний процес, що включає в себе і харчування, і оргпідготовку, і спеціальну підготовку тенісиста, — прогресу не буде. Потрібна масовість, а з маси вже можна когось вибирати. Але я впевнений, ми прийдемо до того, що все-таки буде створено спортивні школи, які дадуть поштовх масовому спорту, а також й індивідуальному.
— Проблеми зрозумілі, а що вас радує сьогодні?
— Те, що все-таки, як кажуть, у кінці тунелю з’являються юні непогані тенісисти. Треба тільки їм приділити увагу, надати підтримку. Держава повинна розуміти — це генофонд нації. Україна завжди давала спортсменів високого класу, світового рівня. Наша країна — це не тільки чорноземи, родючі землі, але й земля, яка вирощує особистості, чи то в науці, чи у мистецтві чи у спорті. Можна назвати безліч прізвищ, які могли б працювати на імідж України. Я думаю, що навіть Міжнародний валютний фонд давав би гроші під цих людей.
«День» приєднується до привітань ювіляра і бажає Анатолію Абрамовичу здоров’я, любові, успіхів у всіх починаннях та здiйснення мрій, професійних, особистих. Проте, для Анатолія Кржевіна це давно одне і те ж.