Мiсiя НАТО

Підписана учора в Римі угода НАТО і Росії — хороший епілог до 50 років холодної війни. Росія закріпилася у Північноатлантичному альянсі, це допоможе їй протистояти новим, складним загрозам. НАТО, що намагається перевизначити свою роль, зробила ще один крок у цьому напрямі. Однак до Празького саміту, який пройде цього року, необхідно більш глибоко переглянути задачі, структури та можливості НАТО. Розширювати альянс, не змінюючи одночасно його цілей, — означає робити його безглуздим з воєнного та політичного погляду. Значення існування альянсу, як воєнної організації, вже здається дещо розмитим. Частково це пов’язано із зміною ситуації у світі. Альянс більше не можна визначати як засіб протистояння радянській загрозі. Вступ Польщі, Угорщини та Чеської республіки розширив сферу політичного впливу НАТО, але не укріпив його як оборонний союз. Старі європейські члени безнадійно відстали від США за своєю воєнною силою. Інша причина втрати альянсом воєнного значення — взаємонерозуміння між Європою та США. 12 вересня європейці застосували 5-у статтю про взаємну оборону. Американці сприйняли цей жест як щире висловлення солідарності, але не більше того. США перестали вважати НАТО надійною структурою, якою можна користуватися для ведення воєн, оскільки у цьому разі воєнними діями керують комісії, оскільки їм доводиться мати справу із незграбними союзниками, які вимагають більше, ніж можуть дати самі. Європейці — виняток можна зробити для Великої Британії і, меншою мірою, Франції — не вбачають залежності між воєнною силою та життєздатністю НАТО. Щоб зберегти альянс, обидві сторони повинні змінити свої погляди. США повинні підтвердити, що вірять у необхідність існування довгострокової коаліції, а не просто шлюбу за розрахунком. Підтримка з боку коаліції буде їм необхідна для завдання удару по Іраку. Але НАТО повинно змінити структуру управління так, щоб дати можливість більш вільно діяти різним своїм підрозділам, щоб веденням воєнних дій не займалися комісії. Європейці багато говорять про підвищення воєнної сили. Однак поки вони мало що можуть запропонувати, крім доступу до свого повітряного простору, своїх баз та кількох спеціальних підрозділів. Уряди Європи повинні збільшити обсяги своїх оборонних бюджетів, щоб заповнити існуючі прогалини та підвищити свою здатність співпрацювати із збройними силами США. Для цього необхідно чесно оцінити, що може і що повинно робити НАТО, щоб протистояти новим загрозам, у тому числі тероризму. Альянс може виявитися незамінним каналом для обміну розвідувальними даними та організації операцій по боротьбi з локальними заворушеннями. Нова рада НАТО—Росія покаже, наскільки альянс здатен до адаптації. НАТО завжди мало політичне вимірювання, що стало ще важливішим після розширення, коли альянс узяв на себе нові задачі в галузі «м’якої» безпеки. Але якщо НАТО перестане виконувати свою головну оборонну функцію, воно застаріє.