Iнвестори пропонують дiалог
У банкірів і фондовиків свій погляд на брудні грошіДо речі, сам текст договору між НБУ і Податковою адміністрацією поки ніхто не бачив. Навіть Олександр Сугоняко признався, що досі не має копії документа. Голова АУБ бачить у такій секретності наміри держструктур, і головним чином Податкової служби, діяти на межі законності. Сугоняко побоюється, що за допомогою НБУ податківці нав’яжуть банкам невластиві їм слідчі функції і примусять самостійно визначати ступінь сумнівності операцій своїх клієнтів. «Будь-яке ухилення від податків може розглядатися ними як відмивання грошей з усіма негативними наслідками для банку і клієнта» — припускає голова АУБ.
А ось текст свого договору ПФТС та АУБ презентували журналістам у день підписання. Складається документ лише з десяти коротких пунктів. «Ми визначили найбільш гарячі точки, які турбують ринок», — повідомила президент ПФТС Ірина Заря. Зокрема, планується добитися поновлення обігу банківських векселів, поліпшення умов випуску корпоративних облігацій, лібералізувати доступ банків до валютних облігацій, спростити оподаткування операцій фізосіб з цінними паперами, а також урегулювати застосування електронного підпису. Ірина Заря вважає, що парламент і уряд поки не повною мірою усвідомлюють важливість фондового ринку для залучення інвестицій у реальну економіку, і все ж сподівається за допомогою АУБ достукатися до депутатів і міністрів. Без особливого ентузіазму оцінює можливості новообраної Верховної Ради й Олександр Сугоняко.
АУБ і ПФТС також збираються домагатися скасування у підготовлюваній програмі приватизації поняття «промисловий інвестор», яке обмежує допуск банків і фондових компаній до конкурсів з продажу стратегічних підприємств. «Банк — це найпрозоріший інвестор, я не розумію, навіщо не пускати банки у приватизацію», — дивується Сугоняко. Розглянутий учора Кабінетом Міністрів проект програми приватизації поняття «промисловий інвестор» зберігає. Проект готував Фонд держмайна. Але на етапі затвердження програми Верховною Радою зміни ще можуть внести, тут, очевидно, і підключаться АУБ і ПФТС.
Щодо протистояння, яке намітилося ДПАУ-НБУ проти АУБ-ПФТС більшість спостерігачів не схильні прогнозувати загострення ситуації. По обидві сторони достатньо людей, здатних знаходити компроміси. Три з десяти пунктів учорашнього договору АУБ- ПФТС можна реалізувати лише за допомогою нормативних актів Нацбанку і Податкової адміністрації. Але щоб предмет конфлікту зник, було б непогано, щоб і договір ДПАУ-НБУ реалізовувався за безпосередньою добровільною допомогою комерційних банків і фондовиків. Поки, схоже, держава вважає за краще «грати у темну».