Намалюємо – будемо жити

У понеділок, на прес- конференції Голови Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення Івана Чижа стверджувалося, що Концепція національної інформаційної політики — проект для будівництва нової «архітектури» інформаційного поля України. Документ, про який так довго говорили, нарешті було затверджено Держкомінформом, і тепер його долю вирішуватимуть у Кабміні.

Журналістів, які зібралися на прес-конференцію, насамперед зацікавила програма «Журналіст» цього відомства. Планується, що вона посилить соціальний захист працівників ЗМІ, незалежно від місця їхньої роботи.

Нині в Україні — понад тисячу державних та комунальних тільки друкованих ЗМІ. Їхня матеріально-технічна база давно фізично і морально застаріла. Ситуацію не покращило і підняття «Укрпоштою» тарифів у 2–3 рази. Тепер надія на програму розвитку комунальної преси в регіонах з умовною назвою «Мала преса». Протягом останніх двох років покращилося фінансув ання обласних телерадіокомпаній, але їм, як і раніше, важко змага тися з комерційними. Своїм досягненням Держ комінформполітики вважає введення телеканалу «Культура». Одночасно конкурентоспроможність державного інформаційного агентства «Укрінформ», і, тим більше, створення повноцінної міжнародної мережі корпунктів залишається проблематичною.

Державний комітет намагається латати діри й у книговиданні. Національну програму соціально значущих видань у 2001 р. профінансували тільки на 48%, тому частина видань побачить світ у міру фінансування. В Україні минулого року видано 9900 назв книг, але мізерними накладами (менше одного примірника на людину). А якщо введуть пільговий режим, річний прибуток становитиме близько 400 мільйонів гривень, — стверджує чиновник №1 у цій галузі. І запрошує на Київську міжнародну виставку-ярмарок «Книжковий сад-2002», яка відбуватиметься у Палаці мистецтв «Український Дім» з 21 по 24 травня.

Але є проект, який може увічнити Держкомінформ — Національний супутниковий канал мовлення. Рожева мрія пана Чижа — щоб кращі інформаційні програми різних телеканалів побачили за кордоном. «Тоді іноземці побачать не тільки печерські горби, але й всю Україну».

Оптиміст — це людина, яка ще не читала ранкових газет, майже за Булгаковим жартує Іван Чиж і сподівається, що проект Концепції інформполітики нарешті приймуть. Хоч для песимізму є всі підстави. Адже вирішення всіх проблем пов’язане з фінансуванням, а в цій області прориву не очікується.

Питання про вироблення концепції нагадує рух по замкненому колу. Щоб отримати гроші — потрібна Концепція, а щоб відстояти державні інтереси у сфері інформполітики — потрібні гроші. Держкомінформ, який виступає у ролі «локомотива», намагається розірвати це коло.

КОМЕНТАРІ

Іван ЧИЖ , Голова Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення:

— Інформаційна політика держави — це живий організм. Ми хочемо бачити здорову конкуренцію між ЗМІ усіх форм власності. Передусім, необхідне технічне переобладнання НТКУ цифровою технікою. На першому етапі для цього необхідно 115–120 млн. грн. Інші пріоритети — впровадження енергозберігаючих технологій та створення супутникового мовлення. Редакції регіональних видань потребують переходу на офсет та кольоровий друк. Час переймати досвід Білорусі. Там районні газети укрупнилися, стали регіональними і покращили свою матеріальну базу. А у кольорі виходять усі газети, включаючи опозиційні.

Валерій НИЗОВИЙ , генеральний директор ДТРК «Крим»:

— Те, що відбувається у сфері державних ЗМІ, можна охарактеризувати словом криза. Співробітники регіональних телекомпаній починають думати: «Чи правильно ми вибрали місце роботи?» Втримати хороших фахівців у нашій системі дуже складно. Кращі люди йдуть. І які б ми плани переобладнання не приймали, ми повинні чесно сказати — система не спрацює. Ми також повинні чесно сказати — те технічне переобладнання, яке вже ввели у багатьох телекомпаніях, не знаходить застосування, тому що немає фахівців. До нас на ставку в 150 гривень не йдуть люди, які могли б на цій техніці працювати.

Богдан ГОБЕЛЕВСЬКИЙ , директор інформаційно-видавничої компанії «Балаклійщина» (Харківська область):

— З ініціативи і за підтримки міської адміністрації три роки тому в один господарський комплекс об’єднали редакцію районної газети та друкарню. Модернізували технічну базу. З появою комп’ютерів змінився не тільки зовнішній вигляд, але й зміст, інформативність газети. У нашому поліграфічному комплексі друкуються дев’ять районних газет, книги та підручники. Ми повністю позбулися заборгованості, а співробітники «Балаклійщини» отримують одну із найвищих у районі зарплат — 500 грн. Своїм досвідом ми ділилися на семінарах для колег із районних видань, але поки наш досвід у регіоні не затребуваний. Концепція національної інформполітики необхідна, і вона, безсумнівно, полегшила б існування журналістів, особливо в регіонах. Але навіть за її відсутності животіти не обов’язково, якщо є бажання працювати і добре заробляти.