Формула більшості
Звичайно, чимало в процесі створення у ВР більшості залежить від «нашоукраїнців» і «заєдинників», які провели до новий складу парламенту найбільшу кількість депутатів. «Співпраця блоків «За єдину Україну!» та «Наша Україна» є можливою з декількох головних «позицій»: по- перше, слід вирішити кадрові питання, передусім — про главу уряду й голову Верховної Ради». Таку думку висловив у недільному прямому ефірі передачі «Свобода слова» на каналі ICTV представник блоку «За єдину Україну!» Дмитро Табачник. Причому про це, вважає Д. Табачник, «слід говорити без кандидатур: якщо ми назвемо безпосередньо кандидатури, це може зашкодити навколо них успішно домовитися».
Візаві Дмитра Табачника — політичний координатор блоку «Наша Україна» Роман Безсмертний також заявив, що його блок «готовий до розмови, до досягнення компромісу». Більше того, «Наша Україна» має намір, за словами Р. Бессмертного, в рамках переговорів про структуризацію нового парламенту запропонувати блоку «За єдину Україну!» та Президенту підписати тристоронній договір, «предметом» якого має бути уряд. На думку Дмитра Табачника, домовленість доцільніше укласти не три-, а двосторонню, оскільки ні Конституція, ні будь- які інші законодавчі акти не зобов’язують главу держави брати участь у «наведенні договірних мостів і визначенні більшості у Верховній Раді, більше того — він не має на це права.
Готовність до пошуку компромісу, що демонструється представниками двох найбільших фракцій нового парламенту, справляє враження. Іван Плющ публічно висловив припущення, що «правоцентристська здорова більшість» у новому парламенті може бути сформована на основі блоків «Наша Україна», «За єдину Україну!» та Соціал-демократичної партії України (об’єднаної). Очевидно, Іван Степанович со товаришi не може не підозрювати про існування й інших комбінацій. Наприклад, такої: «За єдУ!», зміцнюючи свої ряди самовисуванцями, паралельно веде переговори з есдеками або комуністами й відколює від «соціально» неоднорідної «Нашої України» її «бізнесову» частину. Недарма ж Дмитро Табачник у тому ж ефірі ICTV припустив, що більшість може бути й лівоцентристською... Цілком можливо — особливо на стадії розподілу парламентських посад.
Мета «НУ», й тепер це вже абсолютно очевидно, — участь у виборах президента 2004 року. З тим, що нинішні вибори стали репетицією майбутніх президентських, погодився і як завжди обережний Володимир Литвин — додавши, щоправда, що для деяких політичних сил репетиція ця виявилася «невдалою». Проте це з якого боку подивитися, — зокрема, «Наша Україна» механізми фінансування кампанії й способи ведення діалогу лідера блоку з масами відпрацювала. Симптоматичним є й зондаж громадської думки, здійснений членом блоку політологом Миколою Томенком: за його словами, якщо «розглядати парламентські вибори в контексті президентських», то можна сказати, що громадською підтримкою заручилися лише два реальні претенденти — Віктор Ющенко та Петро Симоненко. «Реформатор проти комуніста» — пам’ятаєте?
Взагалі, останні заяви політиків свідчать, що першим результатом утворення більшості може бути розкол «Нашої України» — на «буйну» (занепокоєну достроковими президентськими виборами) й розсудливу (зайняту парламентською політикою й лобіюванням) частини. Перша частина цілком може піти на ситуативний союз з Тимошенко, соціалістами й комуністами, шантажуючи владу імпічментом. Однак голосів для цієї процедури у неї не вистачить. Цього разу Віктору Ющенку навряд чи вдасться відмовчатися.
